СТРЕС, КОПІНГ-СТРАТЕГІЇ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ У РІЗНІ ПЕРІОДИ ЖИТТЯ: ПСИХОЛОГІЧНА ДИНАМІКА УЯВЛЕНЬ ПРО ВІКОВУ АДАПТАЦІЮ

Анотація

Це дослідження досліджує психологічну динаміку стресу, стратегій подолання та стійкості на різних етапах дорослого життя. Основною метою було визначити, як рівні стресу, методи подолання та стійкість змінюються залежно від віку. Емпіричні дані були зібрані від учасників, розділених на три вікові групи: 25–34 (молоді люди), 35–45 (дорослі середнього віку) та 46–55 (старші люди середнього віку). Результати показують, що найвищий рівень стресу був зареєстрований у віковій групі 35–45 років, ймовірно, через підвищену соціальну відповідальність, проблеми з балансом між роботою та сім’єю та професійні вимоги. Натомість, молодші учасники демонстрували нижчий рівень стресу та більшу емоційну гнучкість, тоді як старші люди демонстрували найвищі показники стійкості, що пояснюється накопиченим життєвим досвідом та сформованими механізмами подолання. Дослідження також підкреслює, що стратегії подолання суттєво відрізняються залежно від віку. Молодші люди були більш схильні використовувати емоційно-орієнтовані методи подолання, такі як пошук соціальної підтримки або уникнення. Учасники середнього віку віддавали перевагу стратегіям, орієнтованим на проблему, активно шукаючи рішення стресових факторів. Старші респонденти більше покладалися на прийняття та когнітивну переоцінку. Ці варіації свідчать про те, що адаптивні реакції на кризи формуються не лише ситуаційними факторами, але й віковими психологічними ресурсами та соціальними ролями. Результати підкреслюють важливість розробки програм психологічної підтримки, що враховують вікові особливості, оскільки ефективність управління стресом та адаптації суттєво варіюється протягом життя. Дослідження також вказує на психологічну вразливість учасників, особливо з точки зору тривоги та фрустрації, а також підкреслює загальну тенденцію до емоційної стриманості та поведінкової жорсткості перед обличчям несприятливих обставин.