ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ВИХОВАТЕЛІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ З ДІТЬМИ З РАС

Анотація

Стаття презентує емпіричні розвідки показників синдрому емоційного вигорання у вихователів, що працюють з дітьми з РАС, в результаті отримані максимально об’єктивні дані при виборі методик; визначені кількісні та якісні показники особливостей прояву емоційного вигорання у вихователів, що працюють з дітьми з РАС. Проведено аналіз результатів рівня вираженості емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції професійної ефективності. Наведено дані щодо визначення ставлення до роботи та професійного вигорання. Визначено ступінь розвитку фаз стресу в процесі професійної діяльності педагогічного працівника: напруги, резистенції, виснаження. Мета дослідження полягає у емпіричному дослідженні психологічних особливостей емоційного вигорання у вихователів, що працюють з дітьми з РАС. Емпіричною базою дослідження виступили 15 жінок-вихователів віком від 30 до 50 років. Особлива увага приділялася спостереженню за поведінкою випробуваних в процесі професійної діяльності, їх взаємовідносинами в трудовому колективі, переважаючими емоційними реакціями. Кількісний та якісний аналіз особливостей прояву СЕВ у вихователів, що працюють з дітьми з РАС, є завершальним етапом даного дослідження. До психодіагностичного інструментарію для дослідження особливостей прояву синдрому емоційного вигорання у вихователів, що працюють з дітьми з РАС, було обрано наступні методики: методика «Професійного (емоційного) вигорання MBI» (К. Маслач, С. Джексон в модифікації Н. Водоп’янової); методика СРПВ «Ставлення до роботи та професійне вигорання» (В. Вінокур). За результатами шкали «Емоційне виснаження» група респондентів-вихователів має високий рівень даного виснаження (48 балів з 54). Результат респондентів за шкалою «Деперсоналізація» демонструють, що з 30 балів їх рівень становить 25 балів. Вихователям, що працюють з дітьми з РАС, характерне емоційне виснаження та емоційна відстороненість, що виявляється у часткових проявах перевтоми, втрати інтересу до роботи, дратівливості. Вихователі-респонденти готові до розвитку своєї професійної мотивації та продуктивності. Результати двох методик показують на емоційне вигорання та напругу в роботі, що свідчить про схильність вихователів до виникнення синдрому емоційного вигорання в силу специфіки професійної діяльності.