НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МУЗИКОТЕРАПІЇ: ВПЛИВ НА АКТИВАЦІЮ МОЗКОВИХ ЗОН

Анотація

У статті здійснено теоретичний огляд сучасних досліджень, присвячених нейропсихологічним аспектам музикотерапії та її впливу на активацію мозкових зон у різних вікових групах і клінічних популяціях. Розглянуто ключові нейровізуалізаційні (фМРТ, ПЕТ, ДТ-МРТ) та нейрофізіологічні (ЕЕГ, МЕГ) методики, які використовуються для картографування реакцій мозку на музичні стимули. Описано механізми залучення перефронтальної кори (PFC), гіпокампу, амигдали, слухової та моторної корикальних зон, а також підкоркових структур (таламус, мозочок) у процесах емоційної регуляції, пам’яті, навчання й рухової активності. Аналіз робіт у педіатричних популяціях демонструє, що музикотерапевтичні інструментальні та вокальні вправи сприяють підвищенню когнітивної гнучкості, поліпшенню емоційної стійкості й моторних навичок у дітей із неврологічними порушеннями. У дорослих пацієнтів із тривожними та депресивними розладами прослуховування музики та виконання музичних вправ корелює зі зниженням реактивності амигдали та активацією дорсолатеральної PFC, що відображається у зниженні симптомів тривоги й депресії. В літніх пацієнтів із нейродегенеративними захворюваннями (хвороба Альцгеймера, Паркінсона) музикотерапія підтримує нейропластичність, полегшує відновлення когнітивних функцій і моторики, зокрема завдяки активації дофамінергічної системи винагороди та обхідних моторних шляхів. Окремий підрозділ присвячено реабілітації після інсульту, де музично-орієнтована терапія (Music-Supported Therapy) сприяє відновленню рухових функцій через посилення зв’язності аудіо-моторних мереж і підвищення збудливості первинної моторної кори. Підсумовуючи, музикотерапія є ефективним мультисистемним втручанням, яке водночас активує сенсорні, емоційні та виконавчі мережі мозку й може слугувати цінним доповненням до традиційних методів лікування та реабілітації.