МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ООСБЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ОФІЦЕРІВ ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ

Анотація

Стаття присвячена теоретико-методологічному обґрунтуванню комплексу психодіагностичних методик, які дозволяють об’єктивно визначати рівень розвитку критичного мислення офіцерів оперативного рівня. Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення ефективності діяльності військовослужбовців в умовах сучасних збройних конфліктів, де критичне мислення є важливим аспектом ухвалення управлінських рішень. У статті розглядається поняття критичного мислення офіцера як багатовимірний психологічний феномен, що включає метакогнітивний, когнітивний та соціально-комунікативний компоненти. Метакогнітивний компонент відображає процеси когнітивної рефлексії, моніторинг та аналіз власних когнітивних процесів та оцінку ефективності власних рішень. Когнітивний компонент відповідає за аналітико-синтетичну обробку інформації, що дає змогу офіцеру адекватно оцінювати бойову ситуацію та прогнозувати можливі наслідки. Соціально-комунікативний компонент формує здатність до конструктивної взаємодії у команді під час ухвалення управлінських рішень. На основі теоретико-методологічного аналізу визначено комплекс психодіагностичних методик, спрямованих на діагностику рівнів розвитку кожного з компонентів критичного мислення. Обґрунтовано три рівні розвитку критичного мислення: високий, середній і низький, що дає змогу диференційовано підходити до підготовки офіцерів, своєчасно виявляти потребу у розвитку їхньої критичності у мисленні та формувати індивідуальні програми психологічної підтримки, спрямовані на підвищення ефективності управлінської діяльності в умовах бойових дій. Вказана диференціація дає можливість чітко визначити групи офіцерів, які потребують цілеспрямованих заходів для розвитку критичного мислення, що у майбутньому може покращити якість підготовки офіцерів.