ПЕРФОРМАНС ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ КРЕАТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ РОЗУМІННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.23Ключові слова:
перформанс, перформативний дискурс, креативність, дивергентне мислення, психологія розуміння, студенти, вища школа.Анотація
Стаття присвячена аналізу впливу перформансу на розвиток креативності студентів у процесі розуміння навчального матеріалу. Показано, що перформанс як педагогічний інструмент орієнтований на розвиток креативних здібностей студентів. Для підтвердження цієї тези було використано опитувальник креативних здібностей із діагностичної системи Френка Вільямса або батареї тестів Creativity Assessment Packet (CAP), призначеної для комплексної оцінки дивергентного мислення. Методика була апробована серед студентів спеціальності «Психологія» Національного університету «Острозька академія». Вибірка студентів становила 90 осіб, які були порівну розподілені на експериментальну й контрольну групи. Після впровадження перформансу в експериментальній групі ми виявили позитивні зміни у шкалах «Допитливість», «Уява», «Схильність до ризику», а в шкалах «Складність матеріалу» та «Загальний рівень» не було статистично значущих змін. Зростання рівня допитливості завдяки перформансу свідчить про інтерес студентів до нового та незвичного, вихід за межі звичних моделей мислення, що поглиблює рівень розуміння навчального матеріалу. Доведено, що перформативне моделювання ситуацій, інсценування та презентації також сприяють розвитку уяви і допомагають перейти від буквального розуміння матеріалу до концептуального та інтегративного розуміння. Виявлено, що відкриті завдання навчального перформансу посилили схильність студентів до ризику в невизначених ситуаціях та стимулювали експериментувати. Водночас експеримент не змінив ставлення студентів до складних ідей, що можна пояснити характером групової роботи та коротким терміном дослідження. Загальний рівень креативності також не показав статистично значущих змін, попри те, що перформанс змінив показники більшості шкал. У контрольній групі не виявлено значущих змін у жодній зі шкал. Це підтверджує, що традиційне навчання без інтерактивного залучення студентів суттєво не вплинуло на рівні креативності протягом досліджуваного періоду. Перспективою дослідження є розширення перформативних методик, залучення здобувачів інших спеціальностей та збільшення тривалості експерименту, що загалом засвідчить системний характер змін.
Посилання
Антонова О. Є. Сутність поняття креативності: проблеми та пошуки. Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі: монографія. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2012.
Зімовін О. І. Рефлексія та креативність як чинники саморозвитку особистості. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2016. № 32. С. 29–36.
Чужикова В. Г. Кретивність викладача/креативність студента: побудова нової моделі. Збірник наукових праць «Педагогічні науки». 2022. № 98. С. 54–59.
Aliano K. I. & Chang D. Teaching Writing Through Theatre: A Performative Approach to Pedagogy. London: Palgrave Macmillan, 2024.
Amabile T. M. Creativity in Context: Update to the Social Psychology of Creativity. Boulder, CO: Westview Press, 2018.
Baars S., Schellings G. L. M., Krishnamurthy S., Joore J. P., den Brok P. J. & van Wesemael P. J. V. A Framework for Exploration of Relationship between the Psychosocial and Physical Learning Environment. Learning Environments Research. 2020. Vol. 24. P. 43–69. https://doi.org/10.1007/s10984-020-09317-y.
Britzman D. P. Practice Makes Practice. New York: State University of New York Press, 2003.
Carlson М. Performance: A Critical Introduction. London and New York: Routledge, 2018.
Chapman A. Introduction: Historical Knowing and the ‘Knowledge Turn’. In A. Chapman (Ed.), Knowing History in Schools. Powerful Knowledge and the Powers of Knowledge (P. 1–32). London: UCL Press, 2021.
Denzin N. K. Forward: Performance, Pedagogy, and Emotionality. In P. A. Schutz & M. Zembylas (Eds.), Advances in Teacher Emotion Research: The Impact on Teachers’ Lives (p. v–vii). New York: Springer, 2009.
Donovan P. & Hood A. Experiential Learning in the Large Classroom Using Performative Pedagogy. Journal of Management Education. 2020. Vol. 45(3). https://doi.org/10.1177/1052562920965625
Kashdan T. B. & Silvia P. J. Curiosity and Interest: The Benefits of Thriving on Novelty and Challenge. In C. R. Snyder & S. J. Lopez (Eds.), Oxford Handbook of Positive Psychology (P. 367–374). Oxford: Oxford University Press, 2009.
Kaufman J. C. & Beghetto R. A. Nurturing Creativity in the Classroom Cambridge: Cambridge University Press, 2019.
Loewenstein G. The Psychology of Curiosity: A Review and Reinterpretation. Psychological Bulletin. 1994. Vol. 116(1). P. 75–98.
Macfarlane B. Student Performativity in Higher Education: Converting Learning as a Private Space into a Public Performance.
Higher Education Research & Development. 2015. № 34(2). P. 338–350. https://doi.org/10.1080/07294360.2014.956697.
Pineau E. L. Teaching is Performance: Reconceptualizing a Problematic Metaphor. American Educational Research Journal. 1994. Vol. 31(1). P. 3–25.
Pintrich P. R. The Role of Goal Orientation in Self-Regulated Learning. In M. Boekaerts, P. Pintrich, & M. Zeidner (Eds.), Handbook of Self-Regulation (P. 451–502). New York: Academic Press, 2000.
Sahito Z. H., Khoso F. J. & Phulpoto J. The Effectiveness of Active Learning Strategies in Enhancing Student Engagement
and Academic Performance. Journal of Social Sciences Review. 2025. Vol. 5(1), P. 110–127. https://doi.org/10.62843/jssr.v5i1.471.
Schechner R. Performance Studies: An Introduction. London and New York: Routledge, 2013. 376 p.
Soderstrom N. C. and Bjork R. A. Learning Versus Performance: An Integrative Review. Perspectives on Psychological
Science. 2015. Vol. 10 (2). 176– 199. DOI: 10.1177/1745691615569000.
Vygotsky L. S. Imagination and Creativity in Childhood. Journal of Russian & East European Psychology. 2004. Vol. 42(1).
P. 7–97.
Wang H., Wang S., Tlili A., Li M., Yang D., Agyemang Adarkwah M., Zhu X., Zhu L., Huang R. & Kuai H. The Combined
Effects of Goal Attributes, Motivational Beliefs, Creativity and Grit on Self-Regulation in Online Ill-Structured Problem Solving: A FsQCA Approach. BMC Psychology. 2025. Vol. 13. https://doi.org/10.1186/s40359-024-02317-0.
Williams F. Е. Creativity Assessment Packet (CAP). Buffalo, NY: D.O.K. Publishers, 1980.
Zimmerman B. J. Attaining Self-Regulation: A Social Cognitive Perspective. In Boekaerts M., Pintrich, P. R. & Zeidner M. (Eds.), Handbook of Self-Regulation (P. 13–39). New York: Academic Press, 2000. 10.1016/B978-012109890-2/50031-7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
