ЕУТИМНІ ТЕХНІКИ ЯК ПРОФІЛАКТИКА ТА АНТИКРИЗОВА ІНТЕРВЕНЦІЯ У ВИПАДКУ АКТУАЛЬНОЇ СУЇЦИДАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ

Автор(и)

  • В. М. Синишина

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.5

Ключові слова:

суїцидальна поведінка, психологічна допомога, психотерапія, еутимні техніки, мотиваційні еутимні техніки, техніки позитивної релаксації, COVID-19

Анотація

У статті висвітлено теоретичні аспекти проблеми надання психологічної допомоги суїцидентам. Подано аналіз поняття еутимної техніки як засобу терапії переживанням задоволення та насолоди задля нівелювання суїцидальних ідеацій. Виокремлено деякі види еутимних технік, а саме мотиваційних та прогресивної релаксації. Розкрито причини ефективності та необхідності використання еутимних технік в умовах COVID-19. Зазначено, що проблема надання психологічної допомоги суїцидентам для нівелювання суїцидальних ідеацій нині є вкрай необхідною та важливою, оскільки пандемія викликала широкий спектр негативних емоцій у людства загалом і кожної особистості зокрема, тому зросла потреба у допомозі психологів під час суїцидальності, а саме необхідність консультування, підтримки, супроводу та психологічної кризової інтервенції саме ефективними щадними методами. Така необхідність вимагає від психологічної науки глибшого та постійного пошуку оптимальних способів долання суїцидальності. Розвиток психотерапії був пов’язаний із численними спробами психоаналітиків знайти причини виникнення психічних порушень. Часто для цього доводилося надовго занурюватися в аналіз прихованих у підсвідомості травм, занурюватись у минуле і там шукати біль та страждання, які заважають особистості жити повноцінно. У 50-ті роки XX століття з’явився новий напрям у психотерапії, який склав реальну конкуренцію психоаналізу, а саме поведінкова (біхевіоральна) терапія. В основу терапії була покладена ідея про те, що усунення хворобливих симптомів цілком можливо здійснити без знання причин, що існували у минулому. Часто такі способи психотерапії називають асимптоматичними (несимптоматичними). В рамках поведінкової терапії асимптоматичний підхід з’явився порівняно недавно у вигляді технік та тренінгу задоволення (насолоди). Досвід використання асимптоматичної психотерапії свідчить про те, що переорієнтація уваги людини з негативних подій і явищ на події та явища, що приносять задоволення, веде до психологічного благополуччя та поліпшення здоров’я.

Посилання

Лайнен М. Когнитивно-поведенческая терапия пограничного расстройства личности. Москва : И.Д. Вильямс, 2008. 592 c.

Лукомська С., Мельник О. Посттравматичне зростання особистості – чинник адаптації людини до кризи під час пандемії COVID-19. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19 : посібник. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. 145 с.

Малкина-Пых И. Экстремальные ситуации. Москва : Эксмо, 2005. 960 с.

Пандемія суїцидів. URL: https://radiotrek.rv.ua/news/pandemiya_suitsydiv_koronavirus_znayshov_shche_odyn_sposib_vbyvaty_lyudey_258929.html (дата звернення: 08.01.2022).

Ромек В., Ромек Е. Тренинг наслаждения. Санкт-Петербург : Речь, 2003. 160 с.

Ромек В. Бихевиоральная психодрама. Использование техник психодрамы в поведенческой терапии. Журнал практического психолога. 2002. № 2–3. С. 171–176.

Руденко І. Психологічні особливості саморегуляції педагогічного праці. Вісник Інституту розвитку дитини. Серія: Філософія, педагогіка, психологія. 2015. Вип. 37. С. 137–143.

Рудницька С. Пандемія: конструювання особистісного досвіду. Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка : матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину: дистанційна психологічна допомога і підтримка» та 15 травня 2020 року «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії COVID-19 і карантину». Київ : ІСПП НАПН України, 2020. DOI: http://doi.org/10.33120/QERPASProceding-2020.

Самогубства у часи пандемії: соціальні обмеження загострюють проблему. URL: https://www.dw.com/uk/samohubstva-u-chasy-pandemii-sotsialni-obmezhennia-zahostriuiut-problemu/a-54878133 (дата звернення 08.01.2022).

Холмогорова А. Когнитивная психотерапия суицидального поведения: история разработки, современное состояние, перспективы развития. Медицинская психология в России. 2013. № 2 (19). URL: http://medpsy.ru (дата звернення 08.01.2022).

Suicide risk and prevention during the COVID-19 pandemic / D. Gunnell, L. Appleby, E. Arensman, K. Hawton, A. John, N. Kapur, M. Khan, R.C O’Connor, J. Pirkis. Lancet Psychiatry. 2020. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30171-1k and preventID-19 pandemic.

Steardo L., Verkhratsky A. Psychiatric face of COVID-19. Translational Psychiatry. 2020. URL: https://doi.org/10.1038/s41398-020-00949-5 (дата звернення: 08.01.2022).

Lutz R Gesundheit und Genuß: Euthyme Grundlagen der Verhaltenstherapie. Lehrbuch der Verhaltenstherapie. 1996. Vol. 1 : Grundlagen, Diagnostik, Verfahren, Rahmenbedingungen / ed. J. Margraf. Berlin : Springer. S. 113–128.

Wenzel A., Jager-Hyman S. Cognitive Therapy for Suicidal Patients: Current Status. Behavior Therapist. 2012. Vol. 35. № 7. P. 121–130.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-04-07

Як цитувати

Синишина, В. М. (2022). ЕУТИМНІ ТЕХНІКИ ЯК ПРОФІЛАКТИКА ТА АНТИКРИЗОВА ІНТЕРВЕНЦІЯ У ВИПАДКУ АКТУАЛЬНОЇ СУЇЦИДАЛЬНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (4), 27-32. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.5