АРХІТЕКТОНІКА СМИСЛІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ: ДИНАМІКА РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТІЛЕСНО-СМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.4.27

Ключові слова:

картина світу, смислова архітектоніка, військовослужбовці, посттравматичне зростання, тілесно-смислова інтеграція, смислова динаміка, бойовий досвід

Анотація

Стаття присвячена обґрунтуванню цілісної теоретико-методологічної моделі архітектоніки смислів військовослужбовців-учасників бойових дій та аналізу динаміки її реорганізації під впливом граничного досвіду війни. Проблематика смислових трансформацій набуває особливої актуальності в умовах повномасштабної війни, коли у військових порушуються базові уявлення про безпеку, контроль, справедливість, власне «Я» та майбутнє. Теоретичною основою дослідження є смислова парадигма свідомості, яка розглядає смисл як інтегральну одиницю переживання, що формується у взаємодії тілесних, емоційних, когнітивних, моральних та соціальних процесів. У роботі інтегровано також ключові міжнародні підходи до посттравматичних змін: модель посттравматичного зростання, теорії осмислення та реконструкції значень, концепцію моральної травми, а також тілесно орієнтовану модель П. Левіна Somatic Experiencing.Запропонована структурна модель охоплює дев’ять рівнів архітектоніки смислів – від соматосенсорного та афективного до когнітивного, образного, морально-ціннісного, ідентифікаційного, рефлексивного, екзистенційного та інтеграційного. Потокова модель смислової динаміки демонструє, як досвід війни перетворюється на цілісну систему смислів через послідовну регуляцію, проживання, інтерпретацію та інтеграцію. Показано, що психологічна підтримка виступає ключовим чинником активації смислової реорганізації, сприяючи переходу від фрагментованих або травматично фіксованих станів до впорядкованих, життєво продуктивних смислових структур. Запропонований підхід дозволяє розглядати смислову архітектоніку не лише як теоретичну конструкцію, а як практичний інструмент для оцінювання глибинних змін у переживанні бойового досвіду та виявлення ресурсів подальшого відновлення. Крім того, модель може бути адаптована для використання у міждисциплінарних дослідженнях, що поєднують психологічні, соціальні та клінічні аспекти роботи з ветеранами. Модель створює теоретичне підґрунтя для подальших досліджень та розроблення психокорекційних інтервенцій, спрямованих на відновлення смислової цілісності та підтримку ветеранів у процесі післявоєнної реінтеграції.

Посилання

Каліщук С. М. Генеза смислової архітектоніки свідомості майбутніх психологів-консультантів : монографія. Львів : Сполом, 2020. 304 с.

Погорільська Н. І., Найдьонова Г. О., Карпюк А. В. Ресурси посттравматичного зростання українців в умовах війни. Прикладна психологія. Професійна й організаційна психологія. 2024. № 4. С. 57–70.

Рева М. Особливості посттравматичного зростання учасників бойових дій із різним ставленням до майбутнього. Психологія і особистість. 2024. № 1(25). С. 129–139.

Cox K. S., Litz B. T., Smigelsky M. A., Kachadourian L. Understanding posttraumatic growth in veterans: Relationships with resilience and functioning. Journal of Traumatic Stress. 2023. Vol. 36, No. 2. P. 365–377. https://doi.org/10.1002/jts.22954

Kuhfuß M., Maldei T., Hetmanek A., Flor H. Somatic Experiencing – effectiveness and mechanisms: A systematic review and meta-analysis. European Journal of Psychotraumatology. 2021. Vol. 12, No. 1. Article ID: 1870000. https://doi.org/10.1080/20008198.2020.1870000

Lahad M. Coping and resiliency: The BASIC Ph model of coping and its application to psychotraumatology. In: Wilson J. P., Raphael B. (Eds.). International Handbook of Traumatic Stress Syndromes. New York : Springer, 1993. P. 559–573.

Lahad M., Leykin D. The BASIC Ph model and the SEE FAR CBT intervention: Two integrative approaches for building resilience and treating stress-related responses. Society for Stress and Anxiety Research Review. 2010. Vol. 12, No. 2. P. 89–100.

Neimeyer R. A. Meaning Reconstruction and the Experience of Loss. Washington : American Psychological Association, 2001. 328 p.

Park C. L. Making sense of the meaning literature: An integrative review of meaning making and its effects on adjustment to stressful life events. Psychological Bulletin. 2010. Vol. 136, No. 2. P. 257–301. https://doi.org/10.1037/a0018301

Payne P., Levine P. A., Crane-Godreau M. A. Somatic experiencing: Using interoception and proprioception as core elements of trauma therapy. Frontiers in Psychology. 2015. Vol. 6. Article 93. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2015.00093

Porges S. W. The Polyvagal Theory: Neurophysiological Foundations of Emotions, Attachment, Communication, and Self-Regulation. New York : W. W. Norton, 2011. 384 p.

Tedeschi R. G. The post-traumatic growth approach to supporting trauma survivors. World Psychiatry. 2023. Vol. 22, No. 1. P. 16–17. https://doi.org/10.1002/wps.21050

Tedeschi R. G., Calhoun L. G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9, No. 3. P. 455–471. https://doi.org/10.1007/BF02103658

Williamson V., Murphy D., Greenberg N. Moral injury: The effect on mental health and implications for treatment. The Lancet Psychiatry. 2021. Vol. 8, No. 6. P. 453–455. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00113-9

Wong P. T. P. A new science of suffering, the wisdom of the soul, and the new behavioral economics of happiness: Towards a general theory of well-being. Frontiers in Psychology. 2023. Vol. 14. Article 1280613. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1280613

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-31

Як цитувати

Журавель , Є. Ю. (2025). АРХІТЕКТОНІКА СМИСЛІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ: ДИНАМІКА РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ТІЛЕСНО-СМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (4), 167-172. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.4.27