ТОЧНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОГО МОНІТОРИНГУ У РОЗРІЗІ СКЛАДНОСТІ / ЛЕГКОСТІ ЗАВДАНЬ

Анотація

Стаття зосереджена на аналізі деяких теоретичних та емпіричних аспектів взаємозв’язку між точністю метакогнітивного моніторингу та складністю / легкістю завдань. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження ми розкриваємо роль складності / легкості завдань у точності метакогнітивного моніторингу студентів, аналізуємо, наскільки точно студенти можуть здійснити правильність виконання завдань відповідно до визначених рівнів складності / легкості завдань тощо. Під час здійснення суджень метакогнітивного моніторингу студенти оцінювали рівень складності / легкості завдань шляхом відповідей на EOTs запитання щодо складності / легкості кожного завдання. Отримані результати показали нелінійний характер співвідношення суб’єктивної складності / легкості завдань та фактичного рівня складності / легкості завдань. Загалом, аналіз такого оцінювання усіх завдань показав, що найбільше, а саме 68,2% респондентів оцінили завдання як легкі, тоді як 31,8% респондентів визначили завдання як складні. У прогностично оцінених студентами легших за рівнем складності / легкості завданнях найбільше респондентів – 21% – відзначились показниками недостатньої впевненості, і лише 5,2% показали надмірну впевненість. У завданнях середнього рівня складності 12,6% респондентів показали точність метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ++». У складніших завданнях надмірну впевненість показали 17,5% і 16,5% респондентів відповідно. Заслуговує на увагу висновок, що студенти, як правило, неточні у своїх метакогнітивних судженнях і саме неточний метакогнітивний моніторинг має більший прояв тоді, коли представлена до опрацювання інформація є складнішою, і, відповідно, менший, коли завдання є легшими. Надбанням є те, що результати дослідження можуть зіграти важливу роль у процесі розуміння взаємозв’язку між точністю метакогнітивного моніторингу та навчальною успішністю студентів університету.