ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОСТАВЛЕННЯ В СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ

Анотація

Українське суспільство наразі переживає соціально-психологічні труднощі, пов’язані передусім із пандемією у світі, нестабільним фінансово-економічним становищем і соціально-політичними негараздами, які зачепили кожну сім’єю. Усе це створює значну кількість стресогенних чинників для населення. Карантинні обмеження, постійне перебування людини в стресовому стані викликають труднощі з підтримкою психологічного комфорту членів нашого суспільства, зумовлені зміною умов життя. Усе це стосується також студентів, майбутніх психологів. Мета статті – виявити й дослідити психологічні особливості самоставлення в студентів-психологів, надати рекомендації. Стаття присвячена дослідженню феномена самоставлення. Предметом дослідження є психологічні особливості самоставлення в студентів-психологів різних років навчання. У статті наведено порівняння студентів першого курсу й об’єднаної групи другого і третього курсів, подані результати дають змогу дослідити розвиток самоставлення студентів без психологічного досвіду і студентів із певними психологічними знаннями. Робота буде цікава викладачам психології, здобувачам освіти, адміністрації закладів освіти. Надано аналіз наукових психологічних підходів до проблеми виявлення сутності поняття «самоставлення». Самоставлення визначено як специфічне, стійке ставлення людини до власного «Я», яке проявляється в особистісній, емоційній, соціальній і поведінковій сферах життєдіяльності. Розглянуто роботи таких учених, як С.Р. Пантилеєв, Н.І. Сарджвеладзе, В.В. Столін, І.І. Чеснокова, У. Джеймс, Ч. Кулі, Д. Мід, К. Роджерс, Р. Бернс, М. Розенберг, С. Куперсміт, А. Маслоу, С. Епштейн, С. Хартнер та інші. Наведено результати емпіричного дослідження, яке включало дослідження самоставлення за методикою «Дослідження самоставлення» С.Р. Пантилеєва, студентів першого, другого і третього років навчання напряму навчання 053 «Психологія». Виявлено, що така характеристика само ставлення, як самоцінність, має найвищий рівень вираженості, респонденти першої групи виявили тенденцію до низького рівня самоприхильності, респонденти другої групи отримали низькі показники рівня самозвинувачення. Інші характеристики в обох груп виявлені на середньому рівні. Згідно з проведеним статистичним аналізом, виділено, що за U-критерієм Манна-Уітні виявлено суттєві відмінності за показником самоприхильності. За результатами дослідження виявлено, що студенти-психологи першого курсу мають нижчий рівень самоприйняття й самоприхильності та вищий рівень самозвинувачення відповідно до старших курсів. Відповідно до результатів дослідження надано рекомендації.