INCREASED ANXIETY AS A SIGN OF PERSONAL HEALTH DISORDERS IN THE CONDITIONS OF THE COVID-19 PANDEMIC (ON THE EXAMPLE OF STUDENT YOUTH)
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.12Keywords:
mental health, anxiety, COVID19 pandemic, infodemia, viabilityAbstract
The article examines the problematic aspects of the psychological health personality in a coronavirus pandemic on the example of student youth. Particular attention is paid to the study of anxiety. We understand psychological health as a process of harmonious personal development of life experience in the direction of self-actualization, self-knowledge, humanity and viability. For the empirical study, we used the following methods: “The scale of psychological well-being” by K. Riff in the adaptation of T. Shevelenkova and T. Fesenko, “Test of hardiness” by S. Muddy in the adaptation of D. Leontiev, O. Razkazova, “Scale of reactive and personal anxiety” by Ch. Spielberger, Yu. Khanin and the author’s questionnaire “The attitude of the individual to being in a pandemic COVID-19”. We formed an empirical sample of 71 people. The survey was conducted among students of 1–4 courses of the Faculty of Philology of Vasyl Stus Donetsk National University. The study revealed a decrease in the overall level of vitality, deterioration of emotional well-being, which is manifested in increased anxiety and aggressive reactions. Some respondents show distrust of others, difficulties in establishing interpersonal relationships, low levels of empathy. On the other hand, it was found that students’ anxiety is more due to concern for the health and well-being of their loved ones. Adverse reactions are caused by the possibility of quarantine restrictions. Instead, the subjects show such manifestations of psychological health as interest in personal growth and selfknowledge, a fairly high level of self-acceptance. Most of the respondents managed to master their condition through the conscious use of measures to prevent the spread of infection, the use of self-regulation techniques, dosing negative information.
References
Ананьєв В. Психология здоровья. Книга 1 : Концептуальные основы здоровья. Санкт-Петербург : Речь, 2006. 384 с.
Батюх О. Важливість дослідження тривожності у студентів першого курсу. Медсестринство. 2011. № 4. С. 22–23.
Дубровина И. Психическое здоровье детей и подростков : учебное пособие. Москва, 2000. 256 с.
Ларіна Т. Соціально-психологічна реабілітація особистості: покрокове набуття життєздатності. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2018. Вип. 42 (45). С. 139–147.
Завгородня О. Проблема психологічного здоров’я. Теоретичні та прикладні аспекти. Психологія і суспільство. 2007. № 3. С. 124–137.
Леонтьев Д., Рассказова Е. Тест жизнестойкости. Москва : Смысл, 2006. 36 с.
Найдьонова Л. Медіопсихологічні феномени інфодемії. Досвід переживання пандемії COVID-19: дистанційні психологічні дослідження, дистанційна психологічна підтримка : матеріали онлайн-семінарів 23 квітня 2020 року «Досвід карантину: дистанційна психологічна підтримка і допомога» та 15 травня 2020 року «Дистанційні психологічні дослідження в умовах пандемії COVID-19 і карантину» / за наук. ред. М. Слюсаревського. Київ : ІСПП НАПН України, 2020. 116 с.
Карамушка Л., Снігур Ю. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. 1. Вип. 55. С. 23–30.
Коробка Л. Психологічне здоров’я людини в контексті здорового способу життя. Освіта регіону: політологія, психологія, комунікації. 2011. № 2. URL: http://social-science.com.ua/article/489.
Психологічний словник / за ред. В. Зінченко, Б. Мещерякова. Москва : Педагогіка-Прес, 1996. 312 с.
Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19 : посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя ; координатор посібника В. Рибалка ; колектив авторів. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. 243 с.
Сидоренко Ж. Соціально-психологічні передумови постановки молоддю життєвих завдань із досягнення психологічного здоров’я : дис. … канд. психол. наук ; Інститут соціології та політичної психології. Київ, 2011. 263 с.
Сидоренко Ж. Особливості міжособистісних стосунків студентської молоді як передумова постановки життєвих завдань з психологічного здоров’я. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. Вип. 6. Т. 2. С. 155–160.
Титаренко Т. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2018. 160 c.
Тревога и тревожность : хрестоматия / сост. и общ. ред. В. Астапова. Москва : ПЕР СЭ, 2008. URL: https://coollib.com/b/330357-valeriy-mihaylovich-astapov-trevoga-i-trevozhnost-hrestomatiya.
Чабан О., Хаустова О. Психічне здоров’я в період пандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів). НейроNews. Психоневрологія та нейропсихіатрія. 2020. № 3 (114). С. 26–36.
Шевеленкова Т., Фесенко Т. Психологическое благополучие личности. Психологическая диагностика. 2005. № 3. С. 95–121.
Zarocostas J. How to fight an infodemic. The Lancet. 2020 Feb 29. Vol. 395. № 10225. 676 р. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3175533-v-ukrainciv-znizivsa-riven-depresii-trivoznosti-ta-vtomi.html.