ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ

Автор(и)

  • О. М. Курдибаха

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.9

Ключові слова:

емоційне неблагополуччя, тривожність, страх, порушення емоційного стану, виховання

Анотація

У статті розкрито соціально-психологічні закономірності становлення психічної діяльності в дитячому віці за умов різноманітних стилей виховного процесу, що в подальшому впливають на емоційно-вольову сферу дитини, індивідуально-типологічні закономірності особистості. Охарактеризовано особливості роботи з дітьми з наявними порушеннями емоційного стану. Виховання емоцій та почуттів у дитини повинно служити перш за все формуванню гармонійної особистості, і одним із показників цієї гармонії є певне співвідношення інтелектуального та емоційного розвитку. Недооцінка цієї вимоги, як правило веде до перебільшеного, одностороннього розвитку якоїсь однієї якості, частіше всього, інтелекту, що ми зараз і спостерігаємо в наш час. При всебічній взаємодії з оточенням (особливе місце посідає сімейне середовище) – формується елементарна система дитячих цінностей та інтересів, розвивається здатність до саморегуляції, виникає супідрядність мотивів – менш важливі поступаються місцем пріоритетним. Дитина починає у своїх вчинках керуватись моральними (обов’язком, самоповагою, співчуттям), пізнавальними (допитливістю, здивуванням, сумнівам) та естетичним мотивам (почуттям красивого). Страх покарання та прагнення заслужити схвалення поступаються місцем соціальним мотивам. Дедалі більшого значення набувають мотиви досягнення успіху, встановлення контакту з іншими людьми, самоствердження. Внаслідок постійних дисгармонійних відносин у сімейному середовищі: надмірній критиці, вимогливості, знецінюванні, конфліктах, тощо – процес виховання втрачає свою міцність, стійкість, природність і послідовність, діти відчувають постійний психологічний тиск, дискомфорт, що заважає здоровому функціонуванню в повсякденному житті та виникненні порушень в емоційній сфері. Тому важливо під час виховного процесу враховути основні компоненти виховного процесу для гармонійного становлення особистості в дитячому віці та допогати дитині долати труднощі, підтримуючи у складну хвилину.

Посилання

Вовчик-Блакитна О.О. Сучасний дошкільник: особливості емоційного розвитку. Обдарована дитина. 2007. № 4. С. 23–37.

Гаркавенко А. Розмаїтий світ емоцій. Дошкільне вихованя. 2008. №12. С. 28–29.

Дуткевич Т.В. Дошкільна психологія. К.: ЦУЛ. 2007. 391 с.

Карпенко Н.В. Психокорекція та психопрофілактика страхів у дошкільників. Психолог. газета. 2006. № 7. С. 3–31.

Козіна Л. Я вчуся керувати собою. Психолог. №11. 2006. С. 3–15.

Кочерга О. Дитячі страхи, неврози, темперамент. Психолог. 2002. № 12. С. 2–5.

Поніманська Т.І. Люди і я. Світ дорослих як чинник соціалізації особистості дитини. Дошкільне виховання. 1999. № 8. С. 14–15.

Чому дітям страшно: Домашня школа. Розкажіть онуку. 2002. № 3. С. 66–68.

Щербакова Т. Зняття тривожності і страхів у дошкільників: (Психокорекція). Шкільний світ. 2005. № 16. С. 21–27.

Якобсон П.М. Проблеми психології почуттів. К. 1988. 127 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Курдибаха, О. М. (2023). ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (6), 50-53. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.9