АБОРТИ – ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЖІНКИ ТА ВПЛИВ НА НАСТУПНУ ВАГІТНІСТЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.11Ключові слова:
аборт, психологічний стан, вагітність, кризова ситуація, переривання вагітностіАнотація
У статті розглянуто вплив переривання вагітності на психічний стан та наступну вагітність жінки. Широке розповсюдження абортів, ставлення до аборту в культурі, проблеми психологічної адаптації жінок, які зважилися на аборт, а також наслідки порушення психологічного стану жінок після переривання вагітності – все це визначає необхідність глибинного психологічного розгляду мотивів, переживань, які супроводжують аборт. Доведено, що на початку після переривання вагітності у жінок спрацьовують психологічні захисні механізми, які тимчасово пом’якшують їх травму. Однак коли захисна система зазнає краху, жінки починають страждати. Безсоння, жахливі сни, відсутність апетиту, порушення біологічного ритму, безпричинний плач, різкі зміни настрою – все це характерно для жінок після аборту. Часто у них починаються психосоматичні розлади одночасно з мігренню, болями у нижній частині живота тощо. Можуть бути також психічні порушення, які виявляються у відстороненні від людей, надмірному вживанні ліків та алкоголю. Одні жінки стають недовірливими, інші – параноїками до розвитку психозу. Визначено, що суперечка щодо абортів і психічного здоров’я зумовлена двома різними точками зору щодо того, як найкраще інтерпретувати загальноприйняті факти. Інтерпретуючи дані, ті хто не підтримує аборти схильні наголошувати на ризиках, пов’язаних з абортами, тоді як прихильники абортів і психічного здоров’я наголошують на існуючих факторах ризику як основному поясненні кореляції з більш негативними результатами. Тим не менш, обидві сторони погоджуються, що (а) аборт незмінно асоціюється з підвищеним рівнем психічних захворювань порівняно з жінками, які не робили аборту; (b) досвід аборту безпосередньо сприяє проблемам психічного здоров’я принаймні деяких жінок; (c) існують фактори ризику, такі як наявні психічні захворювання, які ідентифікують жінок із найбільшим ризиком проблем із психічним здоров’ям після аборту; і (d) неможливістю провести дослідження в цій галузі таким чином, щоб можна було остаточно визначити ступінь, до якої будь-які психічні захворювання після аборту можна достовірно віднести до аборту самого по собі.
Посилання
Надання жінкам медичних послуг, пов’язаних з абортом: клініко-організаційне керівництво/ За ред. Жилки Н. Я. К., 2018. 76 с.
Подольський Вл. В. Аборт та його наслідки для репродуктивного здоров’я жінок фертильного віку. Здоровье женщины. 2019. № 10 (86). С. 32–34.
Таран Н. Аборт як соціальна проблема. Соціальна педагогіка: теорія та практика. 2020. № 1. С. 96–101.
Berkowitz GS, Daling JR. Reproductive health. In: Goldman MB, Hatch MC, editors. Women and Health. USA: Academic Press; 2020.
Letters. Singh SS, Fisher WA. Psychological aftermath of abortion. CMAJ. 2019;173:467.
Li D. K., Ferber J. R., Odouli R., Quesenberry C. Use of nonsteroidal antiinflammatory drugs during pregnancy and the risk of miscarriage. Am J Obstet Gynecol. 2018. Vol. 219. Р. 275.
Phillip DA, Carr ML: Normal and medically complicated pregnancies. In Stewart D, Stotland N (eds): Psychological Aspects of Women’s Health Care. Washington, DC: APA Press, 2021:13–18.
Notman MT, Lester EP: Pregnancy: Theoretical considerations Psychoanalytic Inquiry 8:143, 2018.
Stotland NL: Conceptions and misconceptions: Decisions about pregnancy. Gen Hosp Psychiatry 18: 239, 2022.
Wang JX, Norman RJ, Wilcox AJ. Incidence of spontaneous abortion among pregnancies produced by assisted reproductive technology. Hum Reprod. 2019;19:272–277.