ПСИХОЛОГІЧНО-ЗНАЧЕННЄВІ І ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНІВ «АКТИВІЗАЦІЯ» Й «АКТУАЛІЗАЦІЯ»

Автор(и)

  • Г. В. Калмиков
  • І. В. Мисан
  • Н. Л. Рудківська

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.2

Ключові слова:

актуалізація, активізація, психологічне консультування, психотерапія, мовні засоби, мовлення дітей, дошкільна освіта.

Анотація

Мета статті полягає у розкритті значеннєвого співвідношення понять «активізація» й «актуалізація», описі особливостей їх застосування в сучасних прикладних галузях психології і педагогіці. Зміст статті репрезентує наукове уявлення психологів і педагогів про такі психологічні явища як «актуалізація» і «активізація» та презентує розуміння авторів про можливості урахування означених феноменів в психологічному консультуванні, психотерапії, освіті, зокрема освіті дітей дошкільного віку та розвитку їхнього мовлення. У статті зазначається, що в психології активізацію розглядають як посилення діяльності; спонукання до рішучих дій; посилення, пожвавлення діяльності, як перехід до більш рухового стану, до рішучих дій. Значно менше використовується в психолого-педагогічній літературі термін «актуалізація» – дія за значенням дієслова актуалізувати. Це – перевід чого-небудь зі стану потенційного, не відповідного сучасним умовам, в стан реальний, актуальний, відповідний сучасним умовам. Аналіз психологічної і педагогічної літератури засвідчує, що психологічний термін «актуалізація» до цього часу не знайшов коректного в прикладному сенсі, доцільного і достатнього вживання в психотерапії, психологічному консультуванні, педагогіці і лінгводидактиці. Увага науковців і практиків до цих термінів особливо важлива щодо розвитку усіх психічний процесів дітей, зокрема їхнього мовлення, його словника і граматичної будови, особливо в дошкільному віці, оскільки від правильного розуміння понять «актуалізація» і «активізація» безпосередньо залежить, наскільки ефективними будуть психологічні і педагогічні впливи, спрямовані як на клієнта, так і на цілеспрямоване формування психіки дітей. Аналіз мовлення дітей дошкільного віку засвідчив, що вони надзвичайно сприйнятливі до нових слів і граматичних форм. Цей вік є періодом активного практичного засвоєння правил уживання лексичних і використання граматичних засобів. Проте, нажаль, виразність їхніх висловлювань забезпечуються не за рахунок актуалізації вживаних лексем, словосполучень і речень, а здебільшого завдяки широкому використанню невербальних засобів комунікації (різноманітних поз, рухів, дій, жестів, міміки тощо), що не сприяє психічному розвитку і взаєморозумінню з комунікантами.

Посилання

Актуалізація (n.d.). Вікіпедія. URL https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

Базовий компонент дошкільної освіти. (2020). URL https://mon.gov.ua/storage/app/media/doshkilna/2020/21.12/bazovyy%20komponent%20doshkillya.pdf

Богуш А.М., Гавриш, Н.В. Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах (2-ге вид.). Київ: Видавничий дім «Слово». 2011. 704 с.

Богуш А.М., Луценко І.О. Мовленнєве спілкування як діяльність. Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика навчання дітей рідної мови (с. 78–99). Київ: Вища школа. 2007.

Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. Київ: Вища школа. 1985. 360 с.

Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь. 1997. 373 с.

Дерев’янко С. Актуалізація емоційного інтелекту в емоціогенних умовах [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine]. Соціальна психологія, 1. 2008. 96–104.

Дудик М.П. Про активізацію, деактивізацію і реактивацію у мовленнєвій семантиці. Система і структура східнослов’янських мов (с. 181–186). Київ: Знання. 2002.

Дудик М.П. Активізація – актуалізація – реактивація (лексики). Культура слова, 62. 2003. 30–33.

Калмиков Г.В. Психологія формування професійно-мовленнєвої діяльності майбутніх психологів. (Монографія). Київ: Видавничий дім «Слово», 2019. 316 с.

Калмикова Л.О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку. (Монографія). Київ: Фенікс. 2008. 497 с.

Калмикова Л.О., Калмиков, Г.В., Лапшина, І.М., Харченко, Н.В. Психологія мовлення і психолінгвістика. Л.О. Калмикова (Ред.). Київ: Фенікс. 2008. 245 с.

Клименко В.В. Теоретико-методологічні проблеми психології (психосеміотичний аналіз понять). (Монографія). Київ: Видавничий дім «Слово». 2017. 304 с.

Ковтунець О. Явище актуалізації лексики в сучасній українській мові (стан і перспективи дослідження). Лексикографічний бюлетень. 2010. 19.

Коробов, Є.Т. Актуалізація опорних знань – найважливіша умова розуміння. URL https://www.rusnauka.com/29_

NIOXXI_2012/Pedagogica/3_117799.doc.htm

Кравченко А.І., Ткаченко Л.І. Науково-теоретичні основи збагачення та активізації словника дітей дошкільного віку.

Матеріали Х Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми логопедії та реабілітації» (м. Суми,

листопада 2021 р.), (с. 74-79). Суми: ФОП Цьома С.П.

Тулузакова О.Г. Актуалізація лексики: стан дослідження проблеми. Наукові праці. Філологія. Мовознавство.

№ 243(255). 2017.

Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Xарків: Прапор. 2007. 640 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-03

Як цитувати

Калмиков, Г. В., Мисан, І. В., & Рудківська, Н. Л. (2024). ПСИХОЛОГІЧНО-ЗНАЧЕННЄВІ І ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ФЕНОМЕНІВ «АКТИВІЗАЦІЯ» Й «АКТУАЛІЗАЦІЯ». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 12-16. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.2