ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ МЕДИЧНИХ ІННОВАЦІЙ, КОНФЛІКТ АВТОРСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ПАТЕНТНОЇ ПРАКТИКИ

Автор(и)

  • І. С. Дружкова Одеський національний медичний університет
  • В. І. Валах Одеський національний медичний університет

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.33

Ключові слова:

психологічні бар’єри, медичні інновації, комерціалізація, авторська ідентичність, патентна практика, опір змінам, інтелектуальна власність

Анотація

У статті розглянуто психологічні бар’єри, які виникають у процесі комерціалізації медичних інновацій, зокрема в контексті конфлікту між авторською ідентичністю дослідника та вимогами патентної практики. Автори аналізують механізми внутрішнього опору, що формуються на етапі трансформації наукового результату в об’єкт інтелектуальної власності, коли дослідник опиняється перед необхідністю адаптації до правових та ринкових умов. Зроблено акцент на емоційних, когнітивних і мотиваційних чинниках, які впливають на готовність автора поступитися автономією ідей, змінити уявлення про себе як вільного дослідника та прийняти нормалізовану логіку патентування або передачі прав. Розкрито типові патерни ідентифікації науковця з власною розробкою, що створює дисонанс між ціннісними уявленнями про науку як публічне благо й вимогами комерційної доцільності. Особливу увагу приділено впливу академічної культури, стилю управління в наукових установах, рівня підтримки інституцій та наявності системи психологічного супроводу інноваційного процесу. Запропоновано авторську модель психологічної підтримки дослідників, яка передбачає не лише інформування щодо правових процедур, а й цілеспрямовану роботу з емоційним опором, розвитком готовності до зміни ролі науковця в інноваційному ланцюгу. Наголошено на важливості міждисциплінарного підходу до подолання таких бар’єрів, що включає психологію, право інтелектуальної власності, етику науки та менеджмент інновацій у сфері охорони здоров’я. Особливе значення має створення безпечного комунікативного середовища, в якому науковці можуть відкрито висловлювати сумніви та обговорювати ціннісні конфлікти. Таке середовище сприяє не лише успішному впровадженню інновацій, а й збереженню академічної мотивації та внутрішньої цілісності дослідника. Отримані результати можуть бути використані в діяльності центрів трансферу технологій, підготовці молодих науковців, удосконаленні системи мотивації до інновацій у закладах вищої медичної освіти.

Посилання

Запухляк І. Б., Петрина М. Ю. Людський фактор інтелектуальних ресурсів як головний у забезпеченні готовності підприємства до змін. Актуальні проблеми інноваційної економіки. 2019. № 1. С. 17–24.

Партин, Г. О., & Загородній, А. Г. Інтелектуальний капітал суб’єкта господарювання: сутність, складники, методи оцінювання. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences, 2022, (45), 30–41.

Прес-служба Апарату Верховної Ради України. Закон про запровадження в українське законодавство «правила Болар» прийнято Верховна Рада України. 15 травня 2025. URL: https://www.rada.gov.ua/print/262191.html.

Рєпка, А. О. (2015). Психологічні особливості ставлення студентів вищого навчального закладу до інтелектуальної власності. Актуальні проблеми психології. 2015. Вип. 27, С. 511–519.

Стовпець О. В. Специфіка інтелектуальної діяльності в умовах NBIC-конвергенції: соціально-філософські аспекти дослідження інституту інтелектуальної власності. Філософія і політологія в контексті сучасної культури, 2016, 1, 226–236.

Amabile T. M. Creativity in context: Update to «The Social Psychology of Creativity».Westview Press. 1996, 336 p.

Bair, Stephanie Plamondon, «The Psychology of Patent Protection». Connecticut Law Review. 2015. 306. https://digitalcommons.lib.uconn.edu/law_review/306

Board of Trustees of the Leland Stanford Junior Univ. v. Roche Molecular Systems, Inc., 563 U.S. 776 2011. URL: https://supreme.justia.com/cases/federal/us/563/776/

Brantnell A., Baraldi E. Understanding the roles and involvement of technology transfer offices in the commercialization of university research. Technovation, 2022, 115, 102525. URL: https://doi.org/10.1016/j.technovation.2022.102525

Csikszentmihalyi M. Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention.1996, 480 p.

Garcia Gonzalez-Moral S., Pennock E., Ewedairo O., Green E., Elgey J., Mkwashi A. MedTech innovation identification: A rapid scoping review of patent research studies to inform horizon scanning methods [Preprint].2024, medRxiv. URL: https://doi.org/10.1101/2024.12.09.24318714

Khachigian L. M. Pharmaceutical patents: reconciling the human right to health with the incentive to invent. Drug discovery today, 2020, 25(7), 1135–1141. URL: https://doi.org/10.1016/j.drudis.2020.04.009

Majid A. Moderna secures partial victory in Covid vaccine dispute with Pfizer and BioNTech. The Chemical Engineer. 2024, July URL: 8https://www.thechemicalengineer.com/news/moderna-secures-partial-victory-in-covid-vaccine-dispute-withpfizer-and-biontech/

Mayo Collaborative Services v. Prometheus Laboratories, Inc., 566 U.S. 66 (2012) URL: https://supreme.justia.com/cases/federal/us/566/66/

Rogers E. M. Diffusion of innovations (5th ed.). Free Press. 2003, 453 p.

Rotenberg A., Anderson-Redick S., Kiss Z.H.T. et al. The neurotechnology patent landscape in a time of neuroethics. Humanit Soc Sci Commun 12, 633, 2025. URL: https://doi.org/10.1057/s41599-025-04757-4

Sawyer K. Explaining Creativity: The Science of Human Innovation. Oxford University Press 2012, 568 p.

Van de Ven A. H., Polley D. E., Garud R., Venkataraman S. The innovation journey. Oxford University Press. 1999. 440 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-07-02

Як цитувати

Дружкова, І. С., & Валах, В. І. (2025). ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЇ МЕДИЧНИХ ІННОВАЦІЙ, КОНФЛІКТ АВТОРСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ПАТЕНТНОЇ ПРАКТИКИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 186-191. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.33

Номер

Розділ

ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ; ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ