ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ КУВАД ЯК ФЕНОМЕНУ ТАТКІВСТВА

Анотація

У статті розкрито зміст синдрому Кувад, як феномену татківства. Показано сутність, причини виникнення, особливості перебігу і психологічні маркери цього феномену. Вивчення проблеми батьківства в психології є однією з актуальних і водночас малодосліджених проблем. Це пов’язано з тим, що в сучасному суспільстві відбувається трансформація уявлень про роль чоловіка в сім’ї та батька у вихованні дитини. В наукових джерелах із психології батьківства останнім часом активно вживають термін «татківство» на позначення чоловічої позиції. Синдром Кувад, так звана «чоловіча псевдо вагітність» або «симптоматична вагітність» – це специфічний психофізіологічний стан, за якого чоловік, або партнер вагітної жінки синхронно із нею переживає несприятливі соматичні симптоми на кшталт токсикозу або поведінкові трансформації, які притаманні вагітним жінкам. У статті наведено відомості про походження цього феномену, його соціально-культурне підґрунтя та ритуальну природу, а також психосоматичні маркери та стислу історію його дослідження. У статті представлено різні підходи до вивчення синдрому Кувад з позицій свідомого і несвідомого у психіці чоловіка. У статті визначено психологічне підґрунтя феномену татківства як чинника життя суспільства в цілому і конкретної особистості зокрема. Визначені психологічні властивості й особливості ролі татківства в сучасному соціумі. Виокремлено фактори, що впливають на формування батьківської ролі та визначено структуру й розвиток батьківства як психологічного чинника соціалізації особистості. У статті наголошується, що очікування дитини і партнерські пологи – це найважливіші моменти в житті сім’ї. Однак в епоху інституційних пологів не завжди можливо гарантувати, що обидва партнери поділяться своїм досвідом. Батьки можуть готуватися до пологів і супроводжувати своїх партнерок під час пологів, але після цього вони все ще ізольовані від матері й дитини. Є думка, що синдром Кувад може виступати специфічною формою включення чоловіка в роль батька, позитивно вплинути на догляд за немовлятами, оскільки це вселяє в батька почуття впевненості. Створення соціально прийнятних обрядів в пренатальному періоді може дозволити чіткіше визначити роль батька в сім’ї.