«МЕТОДИКА ДОВІРИ / НЕДОВІРИ ОСОБИСТОСТІ ДО СВІТУ, ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ДО СЕБЕ» (А. КУПРЕЙЧЕНКО): УКРАЇНОМОВНА АДАПТАЦІЯ, ВАЛІДИЗАЦІЯ ТА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Анотація

Автори статті розглядають довіру як інтегративний соціально-психологічний феномен, що поєднує позитивну оцінку об’єкта, позитивні переживання та позитивні очікування від взаємодії з ним (від самого процесу взаємодії та отриманих результатів). Довіра активізує готовність суб’єкта до взаємодії з об’єктом чи іншим суб’єктом, пришвидшує процес прийняття рішення, дозволяє долати невизначеність ситуації. Три види довіри, а саме довіра до себе, довіра до інших людей та довіра до світу, розглядають у роботі як різні форми прояву базової довіри, що формується ще у перші роки життя людини. У роботі наведені дані щодо адаптації україномовного варіанту «Методики довіри / недовіри особистості до світу, до інших людей, до себе» (А. Купрейченко). Україномовний варіант складається з 12 тверджень, які поєднані у три шкали: «Довіра до світу» (3 твердження), «Довіра до інших людей» (3 твердження), «Довіра до себе» (6 тверджень). У дослідженні встановлено, що всі твердження мають високий рівень дискримінативності, всі показники демонструють відносно задовільну надійність-узгодженість тверджень у складі певної шкали. Валідизація шкал здійснювалась за допомогою показників конвергентної валідності. Були застосовані такі опитувальники: «Методика діагностики міжособистісних відносин» (Т. Лірі) (показники скептицизму, залежності, конформізму); опитувальник «Шістнадцять особистісних факторів» (16 PF, Р. Кетелл) (фактор Q1 «Консерватизм – радикалізм»). Встановлені кореляції дозволили уточнити зміст шкал, внести корективи у інтерпретацію основних показників. На вибірці 160 осіб юнацького віку була проведена стандартизація методики, сформовані тестові норми за кожним показником. Дана методика може використовуватись в прикладних соціально-психологічних дослідженнях та в наукових дослідженнях, що проводяться в межах когнітивної парадигми.