ШКАЛА ОПТИМІСТИЧНОГО СТАНУ: АДАПТАЦІЯ МЕТОДИКИ ТА ЇЇ ПСИХОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.2Ключові слова:
оптимізм, риса оптимізму, оптимістичний стан, шкала, методика, міра оптимістичного стану, психометричні показникиАнотація
Оптимістичний стан, порівняно з рисою оптимістичності, має динамічний характер, і великою мірою обумовлений контекстом подій та ситуацій. Для вимірювання риси оптимістичності переважно застосовують опитувальники самооцінки, що складаються із запитань щодо узагальнених очікувань людей відносно свого майбутнього (Life Orientation Test (LOT), Life Orientation Test-Revised (LOT-R)) та стабільності їх атрибуцій відносно причин обставин власного життя (Attributional Style Questionnaire (ASQ)). Методику «State Optimism Measure» (SOM) було розроблено спеціально для виявлення міри оптимістичного стану. У статті описано процедуру україномовної адаптації англомовної методики «State Optimism Measure» (SOM). На вибірці студентів перевірено її психометричні показники. Доведено, що україномовна адаптація має високі показники дискримінативності тверджень (середнє значення – 0,82), високу надійність-узгодженість складових шкали (α Кронбаха=0,88), сталу внутрішню структуру, яка пояснює понад 76% індивідуальних розбіжностей. Встановлено, що важливим фактором оптимістичного стану є вік: особи середнього віку мають нижчі показники міри оптимістичного стану, ніж особи юнацького віку (р=0,036). Значення за шкалою корелюють з показниками суб’єктивного благополуччя (р=0.000), частотою переживання позитивних (р=0.000) та негативних афектів (р=0,032), що доводить конвергентну валідність шкали. Отже, авторську структуру методики було повністю збережено. У результаті, запропоновано методику «Шкала оптимістичного стану» (ШОС), що складається з 7 тверджень, спрямованих на виявлення інтегрального показника – міри оптимістичного стану. Адаптована методика постає першим україномовним психодіагностичним інструментом для вимірювання оптимістичного стану, що характеризується достатніми психометричними властивостями.
Посилання
A secondary analysis examining the performance of the State Optimism Measure (SOM) compared to the Life Orientation Test-Revised (LOT-R) in measuring optimism over time / S. S. Hoeppner et al. Psychology & Health. 2022. P. 1–16. URL: https://doi.org/10.1080/08870446.2022.2126472 (date of access: 26.06.2023).
An investigation of concurrent validity between two optimism/pessimism questionnaires: The life orientation testrevised and the optimism/pessimism scale / K. L. Burke et al. Current Psychology. 2000. Vol. 19, no. 2. P. 129–136. URL: https://doi.org/10.1007/s12144-000-1009-5 (date of access: 26.06.2023).
Barret L. F., Bliss-Moreau E. Affect as a psychological primitive. Advances in experimental social psychology. 2009. Vol. 41. P. 167-218. URL: https://doi.org/10.1016/S0065-2601(08)00404-8 (date of access: 25.06.2023).
Carver C. S., Scheier M. F. Dispositional optimism. Trends in Cognitive Sciences. 2014. Vol. 18, no. 6. P. 293–299. URL: https://doi.org/10.1016/j.tics.2014.02.003 (date of access: 26.06.2023).
Carver C. S., Scheier M. F., Segerstrom S. C. Optimism. Clinical Psychology Review. 2010. Vol. 30, no. 7. P. 879–889. URL: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2010.01.006 (date of access: 26.06.2023).
Development of the State Optimism Measure / R. A. Millstein et al. General Hospital Psychiatry. 2019. Vol. 58. P. 83–93. URL: https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2019.04.002 (date of access: 25.06.2023)
Hjelle L., Belongia C., Nesser J. Psychometric Properties of the Life Orientation Test and Attributional Style Questionnaire. Psychological Reports. 1996. Vol. 78, no. 2. P. 507–515. URL: https://doi.org/10.2466/pr0.1996.78.2.507 (date of access: 26.06.2023).
Intraindividual fluctuation in optimism: Development and validation of the Japanese version of the State Optimism Measure / K. Shimomura et al. 2023. 25 p. (Preprint). URL: https://psyarxiv.com/692qg/download?format=pdf (date of access: 26.06.2023).
Klimanska M., Haletska I. Psychometric characteristics of the questionnaire on positive and negative affects (OPANA), based on the PANAS scales. Psychological journal. 2020. Vol. 6, no. 4. P. 119–132. URL: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.4.10 (date of access: 25.06.2023).
Kluemper D. H., Little L. M., DeGroot T. State or trait: effects of state optimism on job-related outcomes. Journal of Organizational Behavior. 2009. Vol. 30, no. 2. P. 209–231. URL: https://doi.org/10.1002/job.591 (date of access: 26.06.2023).
Luthans F. The need for and meaning of positive organizational behavior. Journal of Organizational Behavior. 2002. Vol. 23, no. 6. P. 695–706. URL: https://doi.org/10.1002/job.165 (date of access: 26.06.2023).
Luthans F., Youssef C. M. Emerging Positive Organizational Behavior. Journal of Management. 2007. Vol. 33, no. 3. P. 321–349. URL: https://doi.org/10.1177/0149206307300814 (date of access: 26.06.2023).
Malouff J. M., Schutte N. S. Can psychological interventions increase optimism? A meta-analysis. The Journal of Positive Psychology. 2016. Vol. 12, no. 6. P. 594–604. URL: https://doi.org/10.1080/17439760.2016.1221122 (date of access: 26.06.2023).
Peterson C. The future of optimism. American Psychologist. 2000. Vol. 55, no. 1. P. 44–55. URL: https://doi.org/10.1037/0003-066x.55.1.44 (date of access: 26.06.2023).
Peterson C., Park N., Seligman M. E. P. Orientations to happiness and life satisfaction: the full life versus the empty life. Journal of Happiness Studies. 2005. Vol. 6, no. 1. P. 25–41. URL: https://doi.org/10.1007/s10902-004-1278-z (date of access: 26.06.2023).
Peterson C., Seligman M. E. Causal explanations as a risk factor for depression: Theory and evidence. Psychological Review. 1984. Vol. 91, no. 3. P. 347–374. URL: https://doi.org/10.1037/0033-295x.91.3.347 (date of access: 26.06.2023).
Savchenko O., Kaliuk O. Diagnostic methodology of the cognitive aspects of subjective well-being. Організаційна психологія Економічна психологія. 2022. Vol. 1, no. 25. P. 89–101. URL: https://doi.org/10.31108/2.2022.1.25.10 (date of access: 25.06.2023).
Scheier M. F., Carver C. S. Effects of optimism on psychological and physical well-being: Theoretical overview and empirical update. Cognitive Therapy and Research. 1992. Vol. 16, no. 2. P. 201–228. URL: https://doi.org/10.1007/bf01173489 (date of access: 26.06.2023).
Scheier M. F., Carver C. S., Bridges M. W. Distinguishing optimism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): A reevaluation of the Life Orientation Test. Journal of Personality and Social Psychology. 1994. Vol. 67, no. 6. P. 1063–1078. URL: https://doi.org/10.1037/0022-3514.67.6.1063 (date of access: 26.06.2023).
Segerstrom S. C. Optimism and resources: Effects on each other and on health over 10 years. Journal of Research in Personality. 2007. Vol. 41, no. 4. P. 772–786. URL: https://doi.org/10.1016/j.jrp.2006.09.004 (date of access: 26.06.2023).
Segerstrom S. C., Evans D. R., Eisenlohr-Moul T. A. Optimism and pessimism dimensions in the Life Orientation Test-Revised: Method and meaning. Journal of Research in Personality. 2011. Vol. 45, no. 1. P. 126–129. URL: https://doi.org/10.1016/j.jrp.2010.11.007 (date of access: 26.06.2023).
Seligman M. E. P. Optimism, Pessimism, and Mortality. Mayo Clinic Proceedings. 2000. Vol. 75, no. 2. P. 133–134. URL: https://doi.org/10.4065/75.2.133 (date of access: 26.06.2023).
Shifren K., Hooker K. Stability and Change in Optimism: A Study among Spouse Caregivers. Experimental Aging Research. 1995. Vol. 21, no. 1. P. 59–76. URL: https://doi.org/10.1080/03610739508254268 (date of access: 26.06.2023).
Sweeny K., Carroll P. J., Shepperd J. A. Is Optimism Always Best?. Current Directions in Psychological Science. 2006. Vol. 15, no. 6. P. 302–306. URL: https://doi.org/10.1111/j.1467-8721.2006.00457.x (date of access: 26.06.2023).
Wright B. R. E., Carver C. S., Scheier M. F. On the Self-Regulation of Behavior. Contemporary Sociology. 2000. Vol. 29, no. 2. P. 386. URL: https://doi.org/10.2307/2654424 (date of access: 26.06.2023).
