МОДЕЛЬ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.8Ключові слова:
культурна ідентифікація, молодь, модель емпіричного дослідження, параметри, психологічні показники.Анотація
Поняття культури пропонується розглядати як контексту, всередині якого утворюються ідентичності людини, культура наповнює їх змістом. Визначено дві основні функції культури: спадковості та нормативності. Спираємось на визначення культурної ідентифікації як процесу самоототожнення особистості з певною культурою, яке передбачає раціональне усвідомлення своєї причетності до етнокультурної групи та емоційно-ціннісне переживання приналежності до неї. Відзначено, що розв’язання повномасштабної війни росії проти України спричинило активні процеси міграції населення як внутрішні (між регіонами України), так і зовнішні (за кордон, в інші країни). Це загострило низку питань, що стосується регіональних особливостей культурної ідентифікації молоді. В статті представлено модель емпіричного дослідження регіональних особливостей культурної ідентифікації учнівської та студентської молоді як чинника державної освітньої політики, яка презентує психологічні показники, шкали, методи й психологічний інструментарій дослідження. Виокремлено основні параметри дослідження регіональних особливостей культурної ідентифікації молоді як чинника державної освітньої політики: традиційність і нормативність. Визначено психологічні показники культурної ідентифікації студентської та учнівської молоді: 1) ставлення до культурних цінностей (культурної спадщини, мови, національних символів, святинь, території); 2) суб᾽єктивна актуальність національної ідентичності (причетність та підтримка національних звичаїв і традицій), 3) переживання приналежності до спільноти (гордість чи сором, повага чи зневага) та до території проживання нації; 3) ставлення до правил взаємодії та межі прийнятного у взаємодії (локус відповідальності, норми співжиття, способи взаємодії, норми емоційності, моральні норми).
Посилання
Гібернау М. Ідентичність націй : [пер. з англ.]. Київ : Темпора, 2012. 304 с.
Гнатенко П., Павленко В. Ідентичність: філософський та психологічний аналіз. Київ, 1999. 466 с.
Клауд Г., Таунсенд Дж. Межі. Київ : Нова Надія, 2016. 328 с.
Національно-культурна ідентичність у становленні підлітка : Монографія / [К.О. Журба, І.Д. Бех, О.М. Докукіна, С.В. Федоренко, І.М. Шкільна]. Київ, 2019. 150 с.
Скнар О.М. До питання про культурну ідентичність сучасної молоді України: постановка проблеми. Проблеми розвитку ідентичності особистості в освітньому просторі : матеріали круглого столу 20 жовтня 2022 року : Збірник матеріалів / За ред. А. Б. Коваленко, І. В. Остапенко. Київ : Міленіум, ВЦ «Просвіта», 2022. 78 с. (електронне видання). https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733041
Співак Л.М., Піонтковська Д.В. Вікова динаміка національної самоідентичності особистості в юності. Вісн. Харк. нац. пед. ун-ту ім. Г. С. Сковороди. Серія : Психологія. 2014. Вип. 49. С. 145–153.
Шевченко О.В. Національна ідентифікація у становленні Я-образу особистості : автореф. дис. ... канд. психол. наук : спец. 19.00.07. Київ, 2005. 20 с.
Федотова Т.В. Особливості прояву етнічної та національної ідентичності в студентів-психологів. Психологічні перспективи. Луцьк, 2016. Вип. 27. С. 280-292.
Blasi A. The moral functioning of mature adults and the possibility of fair moral reasoning. Personality, identity, and character: Explorations in moral psychology / Eds. D. Narvaez & D. K. Lapsley. New York: Cambridge University Press, 2009. P. 396–440.
Haidt J. The Righteous Mind: Why Good People Are Divided by Politics and Religion. New York : Pantheon books, 2012.
Lapsley D. Moral Self-Identity and the Social-Cognitive Theory of Virtue. Developing the Virtues: Integrating Perspectives / Eds. J. Annas, D. Narvaez & N. E. Snow. N.Y.: Oxford University Press, 2016. Р. 34–68.
Moshman D. Adolescent psychological development: Cognition, Morality, and Identity. NJ, London : Psychology Press, 2005.