САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ У СИТУАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ: АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВʼЯЗКІВ СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ЧИННИКІВ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.2Ключові слова:
ситуація професійного психологічного відбору, соціально-демографічні чинники, діагностика інтелектуальних здібностей, усвідомлюваний та неусвідомлюваний рівень, відбір кандидатів на посаду, установка до процедури дослідження, мотив самопрезентаціїАнотація
У статті проаналізовано взаємозвʼязки соціально-демографічних чинників (вік, стать, рівень освіти та посада) відносно інтелектуальних здібностей кандидатів на посади, особистісних особливостей особистості на усвідомлюваному та неусвідомлюваному рівнях, мотиваційної спрямованості досліджуваних та установки на процедуру дослідження у ситуації професійного психологічного відбору. Для досягнення поставлених цілей було використано наступні психодіагностичні методики: тест зорової (візуальної) ретенції Л. Бентона (для діагностики когнітивних функцій та зорової пам’яті), метод портретних виборів Л. Сонді та метод колірних виборів М. Люшера (для діагностики неусвідомлюваної мотиваційної спрямованості, фонового настрою, прихованої системи диспозицій людини та неусвідомлюваних потягів), методику ММPI в адаптації Ф.Б. Березіна, М.П. Мірошнікова, Р.В. Рожанця (для діагностики усвідомлюваного рівня, мотиваційної спрямованості та установки до процедури дослідження) та методику «Піктограма» в модифікації Б. Г. Херсонського (для діагностики інтелектуальних здібностей, памʼяті та особливостей мислення). Методами математичної статистики було розроблено регресійні моделі структурних рівнянь для виявлення взаємозвʼязків між соціально-демографічними чинниками кандидатів та їх особистісними особливостями, виявленими за допомогою психодіагностичних методик. Визначено та проаналізовано мотиваційну складову самопрезентаційної поведінки кандидатів на посади під час проходження процедури професійного психологічного відбору і установки до процедури проходження дослідження. Встановлено, що чим вищий рівень освіти та посади – тим нижче потреба у створенні позитивного враження про себе, брехні та самосхваленні, які демонструють неправдиві особистісні особливості. Виявлено, що жінки не брешуть свідомо щодо свого образу у кращому світлі, а самі вірять у нього. Значимі відмінності було знайдено у групах за віком щодо особливостей пам’яті. Обгрунтовано процедура психодіагностичного дослідження особистості у ситуації професійного психологічного відбору, яка складається із запропонованих методик, що досліджують інтелектуальні здібності, памʼять, особливості мислення, усвідомлювані та неусвідомлювані особливості особистості, установку до процедури дослідження та визначають мотив самопрезентації особистості як полімодальну характеристику.
Посилання
Гриник І.І. Особливості самопрезентації особистості у студентському середовищі. Проблеми гуманітарних наук. Психологія. 2021. № 49. С. 51–60. https://doi.org/10.24919/2312-8437.49.255846
Дорошкевич А.С. Стратегії самопрезентації особистості у повсякденності. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2013. № 5. С. 245–254.
Кононенко А.О., Кононенко О.І. Самопрезентація як важливий регулятор соціальної поведінки. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2017. № 5. С. 63–71.
Романченко А.П. Стратегія самопрезентації та її тактики (на матеріалі лінгвістичного дискурсу). Записки українського мовознавства. 2018. № 25. С. 197–209.
Arkin R.M. Self-presentation styles. Impression management theory and social psychological research. N. Y.: Academic Press, 1981. P. 311–333.
Arkin R.M., Appelman А.J, Burger J.M. Social anxiety, self-presentation, and the self-serving bias in causal attribution. Journal of personality and social psychology. 1980. №38(1). Р. 23–35.
Baumeister R.F., Steinhilber А. Paradoxical effects of supportive audiences on performance under pressure: The home field disadvantage in sports championships. Journal of personality and social psychology. 1984. № 47(1). Р. 85–92.
Festinger L. Social psychology and group processes. Annual review of psychology. 1955. № 6(1), Р. 187–216.
Kowalski P., Taylor A. K. The effect of refuting misconceptions in the introductory psychology class. Teaching of Psychology. 2009. № 36(3)/ Р. 153–159.
Leary M.R., Kowalski R.M. Impression management: A literature review. Psychological Bulletin. 1990. № 107. P. 34–47.
Leary M.R., Tchividijian L.R., Kraxberger B.E. Self-presentation can be hazardous to your health: impression management and health risk. Health Psychology.1994. № 13(6). P. 46–472.
Myers D.G., Smith S.M.. Exploring Social Psychology. New York: Me Graw Hill, 2012. 255 p.
Nijstad B.A., et al. The dual pathway to creativity model: Creative ideation as a function of flexibility and persistence. European review of social psychology. 2010. № 21(1). P. 34–77.
Pittman T.S., Heller J.F. Social motivation. Annual review of psychology. 1987. № 38 (1). P. 461–490.
Snider M.L. A critical analysis of the nature and function of narrative in selected disciplines, using a contextual background of psychology. American School of Professional Psychology-Rosebridge, 1999. 175 p.
