ПСИХОЛОГІЧНІ КОНТЕКСТИ ВИВЧЕННЯ КОРУПЦІЇ У ЗАРУБІЖНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.8Ключові слова:
корупція, корупційна поведінка, влада, схильність до корупції, особиста вигода, прийняття ризику, раціоналізаціяАнотація
Метою роботи стало визначення наявних в зарубіжних наукових студіях теоретико-методологічних підходів до виявлення психологічних чинників корупційної поведінки, зокрема ракурсів вивчення взаємозалежності між наявністю владних повноважень та схильністю особистості до корупційних діянь. Використовуючи створений список пошукових термінів було відібрано роботи, опубліковані в галузях психології, соціології, політології, економіки і права із зазначеної проблематики. Проведений аналіз досліджень з точки зору контекстів, які найчастіше використовуються у вивченні корупційної поведінки показав, що в наявній літературі найчастіше досліджуються такі проблеми, як вплив влади на схильність особистості до корупції, питання особистої вигоди та самоконтролю, неприйняття втрат і прийняття ризику, раціоналізації та емоцій. Теорія раціонального вибору пояснює корупцію як функцію розрахункової, стратегічної, корисливої поведінки. З цієї точки зору корупція особливо ймовірна в ситуаціях асиметрії влади, коли одні особи мають владу над іншими. Гіпотезою більшої частини проаналізованих досліджень може слугувати припущення, що особи, які мають владу, більш схильні діяти корумповано. Тобто наявність влади стає одним з головних пунктів в розумінні індивідуальних рішень щодо корупції. Влада може призводити до надмірної самовпевненості, більшого прийняття ризику та зосередженості на винагородах. Надмірна впевненість людей у власній моралі може перешкоджати їм усвідомлювати або визнавати, що вони діють корумповано. Корупційні дії можуть виникати внаслідок попередніх дій, які не вважалися неетичними або перебували в сірій етичній зоні. Дослідники показують, що люди готові брати участь у серйозній корупції, не вдаючись до помірної корупції. У польовому експерименті щодо брехні доведено, що люди є надзвичайно готовими обманювати (брехати) заради особистої вигоди. Гендерно-психологічне пояснення корупції викликає заперечення.
Посилання
Arkin, R.M., A.J. Appelman, and J.M. Burger. (1980). “Social Anxiety, SelfPresentation, and the Self-Serving Bias in Causal Attribution”. Journal of Personality and Social Psychology, 38(1): 23–35.
Ashforth, B.E., and V. Anand. (2003). “The Normalization of Corruption in Organizations”. Research in Organizational Behavior, 25: 1-52.
Bardhan, P. (1997). “Corruption and Development: A Review of Issues”. Journal of Economic Literature, 35(3): 1320–1346.
Bazelman, M.H., and O. Sezer. (2016). “Bounded Awareness: Implications for Ethical Decision-Making”. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 136: 95–105.
Benson, M. (2015). “White Collar Crime: Recent Trends and Debates”. In International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, 2nd edition, Volume 25, pp. 551–557. U4 ISSUE 2018:2 16
Berninghaus, S.K., et al. (2013). “Risk Attitude, Beliefs, and Information in a Corruption Game – An Experimental Analysis”. Journal of Economic Psychology, 34: 46–60.
Bicchieri, C., and D. Ganegonda. (2016). “Determinants of Corruption: A SocioPsychological Analysis”. In P. Nichols and D. Robertson (eds.), Thinking About Bribery: Neuroscience, Moral Cognition and the Psychology of Bribery. Cambridge University Press.
Camargo, C.B. (2017). “Can a Behavioural Approach Help Fight Corruption?” Basel Institute on Governance, Policy Brief Number 1.
Campbell, J.L., and A.S. Göritz. (2013). “Culture Corrupts! A Qualitative Study of Organizational Culture in Corrupt Organizations”. Journal of Business Ethics, 120(3): 291–311.
Choo, F., and K. Tan. (2007). “An ‘American Dream’ Theory of Corporate Executive Fraud”. Accounting Forum, 31: 203–215.
Darley, J.M. (2005). “The Cognitive and Social Psychology of Contagious Organizational Corruption”. Brooklyn Law Review, 70(4): 1177–1194.
Dimant, E. (2015). “The Nature of Corruption: An Interdisciplinary Perspective”. Economics Discussion Papers, 2013(59): 2–61.
Dimant, E., and G. Tosato. (2017). “Causes and Effects of Corruption: What Has Past Decade’s Empirical Research Taught Us? A Survey. Journal of Economic Surveys.
Djawadi, B.M., and R. Fahr. (2015). “…and the are really lying’: Clean Evidence on the Pervasiveness of Cheating in Professional Contexts From a Field Experiment”. Journal of Economic Psychology: 48: 48–59.
Fast, N., et al. (2012). “Power and Overconfident DecisionMaking”. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 117: 249–260.
Guerrero, M.A., and E. Rodríguez-Oreggia. (2008). “On the Individual Decisions to Commit Corruption: A Methodological Complement”. Journal of Economic Behavior & Organization, 65: 357–372.
Heywood, P. (2017). “Rethinking Corruption: Hocus-pocus, Locus and Focus”. Slavonic and East European Review. Vol. 95. No. 1.
Hoffmann, L.K., and R.N. Patel. (2017). “Collective Action on Corruption in Nigeria: A Social Norms Approach to Connecting Society and Institutions”. London: Chatham House Report.
Jacquemet, N., J.L. Rullière, and I.Vialle. (2008). “Monitoring Optimistic Agents”. Journal of Economic Psychology, 29: 698–714.
Kahneman, D. (2011). Thinking, Fast and Slow. London: Penguin Books.
Kahneman, D., and A. Tversky. (1979). “Prospect Theory: An Analysis of Decision Under Risk”. Econometrica, 47(2): 263–292.
Kipnis, D. (1972). “Does Power Corrupt?” Journal of Personal and Social Psychology, 24(1): 33–41.
Klitgaard, R. (1988). Controlling Corruption. Berkeley: University of California Press.
Klitgaard, R. (1998). “International Cooperation Against Corruption”. Finance & Development, 35(1): 3–6.
Kоbis, N., et al. (2015). “‘Who Doesn’t?’ The Impact of Descriptive Norms on Corruption”. PLoS One, 10(6): 1–14.
Köbis, N., et al. (2016). “Prospection in Individual and Interpersonal Corruption Dilemmas”. Review of General Psychology, 20(1): 71–85.
Köbis, N., et al. (2017). “The Road to Bribery and Corruption: Slippery Slope or Steep Cliff?” Psychological Science, 28(3): 297–306.
Manzetti, L., and C.J. Wilson. (2007). “Why Do Corrupt Governments Maintain Public Support?” Comparative Political Studies, 40(8): 949–970.
Marquette, H., and C. Peiffer. (2015). “Corruption and Collective Action”. Developmental Leadership Programme Research Paper. University of Birmingham.
Menocal, A.R., et al. (2015). “Why Corruption Matters: Understanding Causes, Effects, and How to Measure Them. Evidence Paper on Corruption”. London: Department for International Development.
Nye, J. (1967). “Corruption and Political Development: A Cost-Benefit Analysis”. American Political Science Review, 61(2): 417–427.
Persson, A., B. Rothstein, and J. Teorell. (2013). “Why Anticorruption Reforms Fail – Systemic Corruption as a Collective Action Problem”. Governance, 26(3): 449–471.
Prentice, R.A. (2007). “Ethical Decision Making: More Needed Than Good Intentions”. Financial Analysts Journal, 63(6): 17–30.
Prescott, R.E. (2012). Applying Prospect Theory to Moral Decision-Making: The Heuristic Biases of Moral Decision-Making Under Risk. PhD Dissertation. Minneapolis, MN: Walden University.
Reckers, P., and M. Samuelson. (2016). “Toward Resolving the Debate Surrounding Slippery Slope Versus Licensing Behavior: The Importance of Individual Differences in Accounting Ethical Decision Making”. Advances in Accounting, Incorporating Advances in International Accounting, 34: 1–16.
Rose-Ackerman, S and B.J. Palifka. (2016). Corruption and Government: Causes, Consequences and Reform. 2nd Edition. Cambridge University Press. Cambridge and New York (NY).
Rusch, J. (2016). “The Social Psychology of Corruption”. Paper presented at the 2016 OECD Integrity Forum. Sappington, D.E.M. (1991). “Incentives in Principal-Agent Relationships”. The Journal of Economic Perspectives. Vol. 5. No. 2.
Sоreide, T. (2009). “Too Risk Averse to Stay Honest? Business Corruption, Uncertainty and Attitudes Toward Risk”. International Review of Law and Economics, 29: 388–395.
Tepper, B.J. (2010). “When Managers Pressure Employees to Behave Badly: Toward a Comprehensive Response”. Business Horizons, 53: 591–598.
Trevino, L.K., and S.A. Youngblood. (1990). “Bad Apples in Bad Barrels: A Causal Analysis of Ethical Decision-Making Behavior”. Journal of Applied Psychology, 75(4): 378–386.
Wang, F., and X. Sun. (2016). “Absolute Power Leads to Absolute Corruption? Impact of Power on Corruption Depending on the Concepts of Power One Holds”. European Journal of Social Psychology, 46: 77–89.
Weisel, O., and and S. Shalvi. (2015) ‘The collaborative roots of corruption’, Proceedings of the National Academy of Sciences, 112(34): 10651–10656.
Yap, A.J. (2013). How Power and Powerlessness Corrupt. PhD Dissertation. New York: Columbia University.
Zaloznaya, M. (2017). “The Social Psychology of Corruption: Why It Does Not Exist and Why It Should”. Sociology Compass, 8(2): 187–202.
