ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ САМОСВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.14Ключові слова:
професійна підготовка майбутнього вчителя, професійно-педагогічна самосвідомість особистості, розвиток професійно-педагогічної Я-підструктури майбутніх фахівцівАнотація
У статті підкреслено роль професійної самосвідомості у фаховому зростанні майбутніх педагогів, зокрема початкової ланки шкільної освіти. На основі аналізу результатів теоретико-прикладних досліджень обґрунтовано необхідність розвитку професійно-педагогічної самосвідомості особистості. Висунуто припущення про можливість реалізації на практиці комплексного підходу до підвищення її кількісних і якісних характеристик. Наголошено, що його зміст визначається двома взаємопов’язаними та взаємообумовленими аспектами, перший із яких спрямований на безпосередній розвиток усіх структурних складових професійного «Я» майбутніх представників педагогічної спільноти, другий – орієнтований на активізацію психологічних механізмів становлення досліджуваного феномена. Ключові положення вищезазначеного підходу відображено й представлено в авторській психологічній моделі та розробленій на її основі тренінговій програмі з розвитку професійної самосвідомості майбутнього вчителя, зокрема початкових класів. Встановлено, що найбільш зручною конструктивною формою роботи з розвитку професійної самосвідомості майбутнього вчителя є соціально-психологічний тренінг, який дозволяє вдосконалити ті параметри структурно-функціональних одиниць (когнітивної, афективної, поведінкової) даного утворення, а також показники особистісних (рефлексії, ідентифікації, цілепокладання, особистісної зрілості) й професійних (ціннісних орієнтацій і мотивів вибору професії як основи професійної спрямованості суб’єкта педагогічної діяльності, його емпатійних та комунікативних здібностей) механізмів його становлення, які об’єктивно піддаються формуванню за відносно короткий проміжок часу та є професійно значущими для майбутнього фахівця. Подано опис змістовних та процесуальних аспектів тренінгової роботи з розвитку професійно-педагогічного «Я» майбутніх фахівців, спрямованої на розвиток складових даного утворення й активізацію психологічних механізмів його становлення.
Посилання
Білан Т. Світоглядні аспекти формування професійної самосвідомості майбутнього педагога. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич, 2020. Вип. 28. Т. 1. С. 149–153.
Боришевський М. Самосвідомість як фактор психічного розвитку особистості. Психологія і суспільство. Київ, 2009. № 4 (38). С. 119–126.
Галян І. М. Формування професійної самосвідомості молодого педагога як умова його професіоналізації. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Львів, 2009. №1, С. 1–11.
Гріньова О. М. Особливості формування професійної самосвідомості майбутніх учителів в умовах професійної підготовки з додатковою психологічною спеціалізацією. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Простір гуманітарної комунікації: трансформація академічного дискурсу». Київ, 2010. С. 118–129.
Ключова Л. Професійна самосвідомість педагогічних працівників: етичний підхід до вирішення проблем. Проблеми підготовки сучасного вчителя. Умань, 2014. № 9 (Ч. 1). С. 177–181.
Метельська Н. Й., Седих К. В. Психологічні особливості розвитку емоційно-оцінного компоненту професійної самосвідомості педагогів у процесі підвищення кваліфікації. Психологія і особистість. Київ, Полтава, 2020. Вип. 1 (17). С. 185–197.
Радченко М. Р. Самосвідомість майбутнього педагога: структура та значення у формуванні потреби у самовдосконаленні. Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук. Вінниця, 2021. С. 2–13.
Римар Л. В. Формування професійної самосвідомості майбутніх учителів у процесі вивчення педагогічних дисциплін : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01. Київ, 1999. 214 с.
Стахова О. О. Психологічні особливості професійної самосвідомості майбутнього вчителя початкової ланки шкільної освіти. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки. Київ, 2012. Вип. 38 (62). С. 153–161.