ТЕОРЕТИЧНА ТА ОПЕРАЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ ЧИННИКІВ НА ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ЗА УМОВИ РІЗНИХ ФОРМ РДУГ

Автор(и)

  • В. М. Князєв

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.4

Ключові слова:

РДУГ, нейропсихологія, системний підхід, психодіагностика, інклюзивна освіта, психологічна корекція

Анотація

У статті пропонується розробка теоретичної та операціональної моделі вивчення психологічних чинників різних типів порушень при РДУГ. Виокремлено три групи чинників. Соціально-психологічні, які виступають у якості обов’язкової умови гармонійного розвитку індивідуально-особистісних якостей дитини. Враховуючи, що у даному випадку розглядається проблематика, як виникає у дитячому віці, до соціально-психологічних чинників було віднесено, перш за все, особливості впливу мікро- та мезосистем соціального середовища. Нейропсихологічні чинники виступають у якості біологічного фундаменту індивідуально-психологічних особливостей. У даному випадку до нейропсихологічних чинників було віднесено особливості біоелектричної активності мозку дітей із РДУГ. Інтрапсихічні чинники представляють собою сукупність внутрішньопсихічних процесів, які формують індивідуальних психологічних ландшафт дитини. Інтрапсихічні чинники, у даному випадку, було поділено на дві групи: пов’язані із процесами формування емоційно-ціннісного та мотиваційного аспектів психіки, та ті, що більшою мірою пов’язані із розвитком когнітивної сфери. Підібрано адекватні методики дослідження кожної групи чинників. Емпіричним дослідженням охоплено 123 пари батьки-дитина. Вік дітей становив від 6 до 9 років. На момент обстеження усі діти почали, або вже проходили навчання за програмної середньоосвітніх навчальних закладів. З них навчалися вдома 21 особа, вдома та на корекційних заняттях – 14 дітей, в інклюзивних класах – 42, в інклюзивних класах та на корекційних заняттях – 20 осіб, ще 45 дітей відвідували заняття у звичайних класах. В усіх випадках діти мали діагноз РДУГ, встановлений лікарем-психоневрологом, або дитячим лікарем-психіатром. Серед респондентів було 27 дівчинок та 95 хлопчиків.

Посилання

Інтегративно-особистісний підхід у психологічній науці : монографія / за ред. Г. О. Балла ; колект. авт. : Г. О. Балл, О. В. Губенко, О. В. Завгородня та ін. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. С. 206.

Балл Г. О. Цілеспрямована дія як об’єкт психологічного аналізу. Психологія : науково-методичний збірник. Київ : Радянська школа, Вип. 18, 1979. С. 29–38.

Bronfenbrenner, U. (1995). Developmental ecology through space and time: A future perspective. Р. 111–120

Bronfenbrenner, U., & Evans, G. W. Developmental science in the 21st century: Emerging questions, theoretical models, research designs and empirical findings. Social development, 9(1), 2000. Р. 115–125.

Frances A. Entrenched reductionisms: The bête noire of psychiatry. History of Psychology, 19(1), 2016. Р. 57–59.

Gustafsson, H. C., Sullivan, E. L., Battison, E. A., Holton, K. F., Graham, A. M., Karalunas, S. L., ... & Nigg, J. T. Evaluation of maternal inflammation as a marker of future offspring ADHD symptoms: A prospective investigation. Brain, behavior, and immunity, 89, 2020. Р. 350–356.

Hatak, I., Chang, M., Harms, R., & Wiklund, J. ADHD symptoms, entrepreneurial passion, and entrepreneurial performance. Small business economics, 57, 2021. Р. 1693–1713/

Hayes, N., O’Toole, L., & Halpenny, A. M. Introducing Bronfenbrenner: A guide for practitioners and students in early years education. Taylor & Francis, 2017. Р. 213–221.

Henriques, G. Toward a unified psychotherapy. In G. Henriques, A new unified theory of psychology New York, NY: Springer, 2011. Р. 209–243.

Kelly M., Coughlan B. A theory of youth mental health recovery from a parental perspective. Child Adolesc Ment Health, 24(2), 2019 Р.161–169.

Magnavita, J. J., & Anchin, J. C. Unifying psychotherapy: Principles, methods, and evidence from clinical science. Springer Publishing Company, 2014. Р. 34–59.

Miller, M., Arnett, A. B., Shephard, E., Charman, T., Gustafsson, H. C., Joseph, H. M., Jones, E. J. Delineating early developmental pathways to ADHD: Setting an international research agenda. JCPP Advances, 2023. Р. 53–67.

Luo, Y., Weibman, D., Halperin, J. M., & Li, X. A review of heterogeneity in attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Frontiers in human neuroscience, 13, 2019. Р. 42.

Killeen, P. R. Models of attention-deficit hyperactivity disorder. Behavioural processes, 162, 2019. Р. 205–214.

Simmons, J. A., & Antshel, K. M. Bullying and depression in youth with ADHD: A systematic review. In Child & Youth Care Forum. Springer US. Vol. 50, 2021. Р. 379–414.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-06

Як цитувати

Князєв, В. М. (2023). ТЕОРЕТИЧНА ТА ОПЕРАЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ КОМПЛЕКСУ ЧИННИКІВ НА ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ЗА УМОВИ РІЗНИХ ФОРМ РДУГ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 21-26. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.4