ЕМОЦІЙНІ РОЗЛАДИ ЯК КОРЕЛЯТИ ПОРУШЕННЯ ЯКОСТІ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.14Ключові слова:
розлади емоційної сфери, депресія, стрес, студенти, психічне здоров’яАнотація
У запропонованій статті здійснено огляду існуючих психологічних теорій щодо значення якості психічного здоров’я студентської молоді та емпіричному дослідження частоти переживання ними депресивних станів. Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу вітчизняних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми емоційних розладів та їх впливу на якість психічного здоров’я у студентському віці. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів та репрезентативністю вибірки. В статті зроблена спроба інтеграції наукових положень щодо емоційних розладів та їх особливостей та причин в студентському віці. Об’єкт нашого дослідження був визначений емоційною сферою, а предмет дослідження ‒ емоційними розладами в студентському віці. Основна увага в статті була приділена депресії. Це емоційний розлад, який характеризується постійним або тривалим поганим настроєм, втратою інтересу та задоволення від занять, низьким рівнем життєвої енергії. Депресія впливає на багато аспектів життя людини, включаючи емоційний стан, фізичне самопочуття, психічне функціонування та соціальні взаємодії. Проведене емпіричне дослідження засвідчило, що сприймання якості власного життя бажало б бути кращим: більшість студентів продемонструвало низький результат. Не втішними виявилися й результати вивчення депресії. Ми зафіксували високу поширеність депресивних станів серед студентів. До того ж велика частина студентства відчуває симптоми депресії протягом свого академічного життя. Зрозуміло, що домінування негативних емоційних переживань у молодих людей мають негативні відбитки на їх психічному благополуччі. Така незадовільна ситуація потребує залучення представників освітнього середовища та батьків у академічне життя молодих людей, особливо в період їх адаптації до університету.
Посилання
Боднар М. Самоактуалізація як чинник психічного здоров’я студентської молоді. Освіта регіону. 2011. № 2. С. 315–319.
Галецька І. І. Психологічне здоров’я як критерій внутрішньої свободи. Психологічні студії Львівського університету. Львів, 2004, С. 79–85.
Крижановська З. Надійний тип прив’язаності як основа розвитку психічного здоров’я дитини. Сучасні психологічні тенденції підтримки та відновлення психічного здоров’я особистості: теорія та практика: Збірник тез доповідей ІІ Міжнародної міждисциплінарної конференції. Харьків, 2021. С. 52–54. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/19692/1/%d0%97.%20%d0%9a%d1%80%d0%b8%d0%b6%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b0.pdf
Мітлош А. В. Особливості опанувальної поведінки осіб з різним рівнем невротизації. Когнітивно-поведінкові стратегії розвитку здобувачів вищої освіти у процесі професійної підготовки. Збірник тез всеукраїнського науково-практичного семінару. Відп. ред. Коваль В.А.; укладачі О.С. Ковальчук, О.Т. Горіна. Дніпро: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. 2021. С. 115–117.
Пилипенко К. В. Емоційна стійкість як професійно важлива якість майбутнього психолога-практика і К. В. Пилипенко І і Практична психологія в системі вищої освіти; теорія, результати досліджень, технології : колективна монографія / ред. проф, Н. І. Пов’якель. К. ; НПУ імені М. П, Драгоманова, 2009. С. 137–147.
Радчук Н., Крижановська З. Значення важливості психічного здоров’я для студентської молоді. Особистість і суспільство: збірник матеріалів Х Міжнар. наук.-практ. конференції. Луцьк: ФОП Мажула Ю.М., 2023. С. 85–87.
Шаронова І. В. Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. Проблеми сучасної психології, 2013. № 20. С. 121–124.