РІВЕНЬ ДОВІРИ ЯК КОНСТРУКТУ ЕМОЦІЙНО-ПОЧУТТЄВОГО ПАРАМЕТРУ ЕМОЦІЙНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ ПОДРУЖНІХ ВЗАЄМИН У ЦИКЛІ СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.19Ключові слова:
сім’я, надійність, відвертість, безпека, «сліпа довіра», взаємністьАнотація
Мета – дослідити емпірично та теоретично проаналізувати довіру як конструкт емоційно почуттєвого параметру емоційної значущості подружніх взаємин та визначити рівень довіри у жиклі сімейного життя. Методи. Для дослідження рівня довіри використовувався авторський опитувальник «Ступінь довіри між подружніми партнерами». В дослідженні враховувався стаж подружнього життя партнерів. В дослідженні взяло участь 153 сім’ї. Дослідницький контингент було розприділено у різні експериментальні групи за стажем сімейного життя: 1) сім’ї з невеликим стажем спільного життя 0–6 років (молоді сім’ї) – 51 пара; 2) 51 сім’я з стажем сімейного життя 7–15 років (сім’ї з помірно тривалим стажем подружнього життя); 3) 51 сім’я з довготривалим стажем більше 16 років (зрілі сім’ї). Результати. У дослідженні було виявлено, що у більшості молодих сімей є низький (автономний) рівень довіри, що свідчить здебільшого про її відсутність, з аналізу опитувальника найчастіше причиною цього є ревнощі. У сімей з середнім стажем подружнього життя середній (симбіотичний) рівень довіри між партнерами, це сигналізує що на цьому періоді пари достатньо впевнені у надійності свого партнера, готові до так званої «фільтрованої» відвертості, яка сприяє тому, щоб не зашкодити своєму партнерові та не зіпсувати взаємини. У більшості зрілих сімей переважає високий (залежний) рівень довіри, що у нашому розумінні є не завжди комфортним і трактується як «сліпа довіра» і прирівнюється до того різновиду довіри, коли особистість довіряє іншому більше ніж собі, що може бути несприятливим для її емоційному стану у випадку зради чи обману з боку партнера. Висновки. Отже, за підсумками дослідження ми можемо стверджувати, що рівень довіри у циклі подружнього життя є різний, що спричинене як тривалістю спільно прожитих років так і іншими факторами які впливають на сімей у різний період їхнього подружнього життя.
Посилання
Барабанщиков, В.А. & Рубінштейн, С.Л. & Б.Ф. Ломов Системний підхід до дослідження психіки. Психологічний журнал, 2002. Т. 23, № 4.
Корольчук, М.С. Психологія сімейних взаємин. Київ: Ніка-центр, 2016.
Орбан-Лембрик, Л.Е. Соціальна психологія: підручник. Київ: Либідь, 2010.
Помиткіна, Л.В. Психологія сім’ї: навч. посіб. Київ: «НАУ-друк», 2013.
Столярчук, О.А. Психологія сучасної сім’ї : навч. посіб. Кременчук: ПП Щербатих О.В, 2015.
Ткаченко, В.Є. Соціально-психологічні умови благополуччя подружніх відносин. Наукові студії із соціальної та політичної психології: Збірник наукових праць, 2015, вип. 27 (30).
Цимбалюк, І.М. Психологія спілкування : навч. посіб. Київ: «Професіонал», 2017.
Brown, R. The Role of Similarity in Intergroup Relations. The Social Dimension (European developments in social psychology. 2015. V 1., 2 / (Ed.) H. Tajfel. Cambridge University Press.
Gunther, R. Relationship Saboteurs: Overcoming the Ten Behaviors that Undermine Love. New Harbinger Publications. 2018.
Gottman, J. M., & Gottman, J. S. The Man's Guide to Women: Scientifically Proven Secrets from the Love Lab About What Women Really Want. By Rodale Books. 2016.