РЕЗУЛЬТАТИ АПРОБАЦІЇ ПРОГРАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Автор(и)

  • О. О. Когут
  • С. І. Вишніченко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.22

Ключові слова:

психічна травма, втрата, хронічний стресовий розлад, програма «Відновлення під час війни», психологічні інтервенції, «маска Корпана», стабілізація вегетативної нервової системи

Анотація

Психологічна та психотерапевтична допомога військовослужбовцям та їх родинам є дуже затребуваною сьогодні в Україні. Варто зазначити про ефективність створення реабілітаційних центрів для лікування наслідків психологічної травми. За для цього надзвичайно важливим є науковий підхід до реабілітаційного процесу. У статті представлені деякі результати реалізації програми «Відновлення під час війни». Учасниками програми були сім’ї військовослужбовців. Методи дослідження. Динаміку зросту від наявних симптомів дистресу до стану стабільності учасників реабілітаційного процесу виміряно завдяки тестовим зрізам. Наявність депресивного розладу оцінювали з використанням опитувальника здоров’я пацієнта (Patient Health Questionare − PHQ-9). Рівень тривоги визначали за шкалою генералізованого тривожного розладу (GAD-7). Порушення сну спостерігали за «Афінською шкалою безсоння (AIS)». З сім’ями військових проводились бесіди, психодіагностичне обстеження (скринінгові процедури з метою встановлення діагнозу, оцінювання симптомів, здійснення диференціальної психодіагностики). Для уточнення діагнозу застосовано уніфікований український клінічний протокол первинної, вторинної та третинної медичної допомоги відповідно МКХ-10, діагностичне і статистичне керівництво по психічним розладам 5-го видання DSM-5. Метою статті є висвітлення результатів запровадження програми реабілітації родин військовослужбовців «Відновлення під час війни». Для відновлення сну та покращення роботи вегетативної нервової системи було застосовано «маску Корпана». Результати дослідження: показники тривожності, розладу сну, депресивності було зменшено вдвічі. Учасники реабілітаційного процесу зазначили про важливість та ефективність запровадження програми «Відновлення під час війни».

Посилання

Вінтоняк, В., Рибчук, О., Недвига О. Теоретико-методологічний аналіз феномену бойової психічної травми: сучасні підходи. Вісник Національного університету оборони України. Вип. 4 (68). 2022, С. 29–36.

Когут О. О. Психологія стресостійкості особистості. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. Інтернет-ресурс :http://ephsheir.phdpu.edu.ua/xmlui/handle/8989898989/5911

Колесніченко О. С. Засади бойової психологічної травматизації військовослужбовців : монографія. Харків : ФОП Бровін О.В. 2018. 488 с.

Kroenke K., Spitzer R.L., Williams J.B.W. The PHQ-9: Validity of a brief depression severity measure. J Gen Intern Med. 2001. Vol. 16, № 9. Р. 606–613. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1525 1497.2001.016009606.x

МКХ 10 – Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду. URL: http://mkb-10.com/index.php?pid-4257.

Menning D., Ridzhuey N. Praktika kognitivno-povedencheskoy terapii. [Practice of cognitive-behavioral therapy]. Kiїv : Dialectics-Williams, 2020. 178 p.

Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. За загальною редакцією Л. Царенко. 2018. Том 2. Київ: 240 с.

Пилипенко Н. М. Психологічна допомога та підтримка постраждалим внаслідок війни в Україні. Вісник Національного університету оборони України, 6 (70). 2022, С. 142–148. https:// doi:10.33099/2617-6858–22–70–6–142-148.

Суспільство для психічного здоров’я особистості: взаємодія родини, освіти, громади : Збірник наукових праць [за матеріалами Міжнародної науковопрактичної інтернет-конференції (Україна, Житомир, 24 листопада 2022 р.)]. Редакційна колегія: Г. Пирог, Н. Портницька, І. Тичина. Міністерство освіти і науки України, Житомирський державний університет імені Івана Франка, соціально-психологічний факультет. Житомир, Видавництво ЖДУ імені Івана Франка, 2023. 172 с.

Serhieienkova O., Kalishchuk S., Kohut O., Dobrenko I. & Suyusanov, L.Behavioral Analysis of Individuals in Crises. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 2021. 94-106. https://doi.org/10.18662/brain/12.4/240

Spitzer R.L., Kroenke K., Williams J.B.W., Löwe B. A brief measure for assessing generalized anxiety disorder: the GAD-7. Arch Intern Med. 2006. Vol. 166, № 10. Р. 1092–1097. DOI: https://doi.org/10.1001/archinte.166.10.1092

Figueroa R. A., Cortés P. F., Marín H., Vergés A. & etc. The ABCDE psychological first aid intervention decreases early PTSD symptoms but does not prevent it: results of a randomized-controlled trial. European Journal of Psychotraumatology, 13 (1). 2022. P. 2–14. https://doi.org/10.1080/20008198.2022.2031829//

Zlivkov V. L., Lukoms'ka S. O., Fedan O. V. Psikhodіagnostika osobistostі u krizovikh zhittєvikh situatsіyakh. [Psychodiagnostics of special features in crisis life situations]. Kiїv : Pedagogical opinion, 2016, 219 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-30

Як цитувати

Когут, О. О., & Вишніченко, С. І. (2023). РЕЗУЛЬТАТИ АПРОБАЦІЇ ПРОГРАМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 109-115. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.22