ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ НА СХИЛЬНІСТЬ ДО ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ

Анотація

Стаття присвячена вивченню впливу якості життя, як прояву стану психосоціального функціонування на схильність до психосоматичних розладів у здобувачів освіти медичних закладів вищої освіти України в умовах пандемії COVID-19 та військового стану. Автори наголошують на пріоритетності збереження фізичного та психічного здоров’я, що є найвищою цінністю суспільства. У дослідженні взяли участь 122 здобувачі Полтавського державного медичного університету віком 17–25 років. Методологія включала ON-LINE опитування з використанням шкал «Оцінка якості життя» (Chaban Quality of Life Scale – CQLS), Анкети для виявлення психосоматичних розладів та шкал самооцінки депресії й тривоги (©Чабан О.С., Хаустова О.О.). Результати показали, що значна частина респондентів має низький або середній рівень якості життя та високий ризик розвитку психосоматичної патології. Він був найвищим у групі із середнім рівнем якості життя. Виявлено, що у респондентів тривога домінує над депресивним компонентом настрою. Цікавою закономірністю є зростання частоти депресивних проявів та зменшення тривожних зі зростанням показників якості життя. Серед виявлених проявів найчастіше зустрічались поведінково-комунікативні порушення (96,7%), сомато-вегетативні (86,8%) і лише потім – емоційні (63,7%). Отримані дані свідчать про значну роль когнітивно-поведінкових порушень у формуванні схильності до психосоматичних розладів. Це може бути пов’язано з особливостями адаптації та комунікації нинішнього покоління здобувачів освіти, особистість яких формувалась під впливом пандемічних та військових обмежень. Ці відмінності, на думку дослідників, не є оптимальними для психосоціальної адаптації та підвищують ризик розвитку стійких психосоматичних порушень, що потребує подальшого вивчення та розробки профілактичних і корекційних заходів.