СТУДЕНТСЬКИЙ БУЛІНГ: ПЕРСОНОЛОГІЯ СУБʼЄКТІВ

Анотація

Зʼясовано, що феноменологія «студентського булінгу» є маловивченою (зокрема через свій «незручний» зміст для публічного обговорення). У звʼязку з цим, автором вкотре здійснено теоретико-емпіричну спробу привернути суспільну увагу до справжнього професійного статусу викладача вищої школи, а не уявного, часто – ілюзорного, та актуалізувати державницьку значущість його особистісно-професійної безпеки для власної життєдіяльності та безпеки громадянського суспільства. За результатами історико-психологічного аналізу навчально-професійної системи «викладач – студент», встановлено 1) психологічні закономірності (перебіг, наслідки) «студентського булінгу», спричинені а) несумісністю професійної мотивації науково-педагогічного працівника і навчально-професійної мотивації студента, б) системною професійною трансформацію викладача-вченого у новітню освітню бюрократію, якій властиві другорядність професійного зростання, втрата професійної свободи навчання і саморозвитку, знецінення науково-педагогічного статусу через порушення у взаєминах субʼєктної паритетності, 2) персонологічні життєві цінності викладача як необхідні умови його професійної самодостатності. Емпірично розроблені соціальний психотип «студентського булінгу», етапні характеристики його формування і психотип-антипод викладача. Показано, що «студентський булінг» є обʼєктивним суспільним явищем, в якому відображаються 1) недосконале верховенство персоналізованої відповідальності як обовʼязкова ознака соціально-незрілої та невизначеної у перспективах громадянської спільноти, 2) досконалий зразок негативного особистісного каталізатора внутрішньої державної нестабільності, що зміцнює наявні соціальні виклики і загрози та потенційну можливість їхніх більш небезпечних виявів для національної безпеки.