ПОРІВНЯННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ ПОВЕДІНКИ В ЗЛОЧИННІЙ ГРУПІ ТА ЗГРАЇ ТВАРИН

Анотація

У цій статті проводиться порівняльний аналіз організаційної поведінки злочинних груп та зграї тварин. Основна увага приділяється їхній структурі, цілям існування, принципам взаємодії між учасниками та методам забезпечення внутрішнього порядку. Незважаючи на різну природу, як злочинні угруповання, так і зграї тварин мають спільні риси, зокрема побудову чіткої ієрархії, розподіл обов’язків та покарання за порушення встановлених правил. І в першому, і в другому випадку ефективність діяльності колективу значною мірою залежить від правильно організованої комунікації. Злочинні групи використовують для цього вербальні інструкції, коди і змови, тоді як тварини спілкуються через міміку, звуки, рухи тіла та інші інстинктивні сигнали. Попри подібність у загальних принципах організації, між цими системами існують суттєві відмінності. Злочинні групи формуються на основі свідомого вибору людей, їх об’єднує прагнення до матеріальної вигоди, контролю над ресурсами або владою. Натомість зграї виникають природно і служать переважно для забезпечення виживання особин у дикій природі: спільного полювання, захисту від хижаків або продовження роду. Членство у злочинному угрупованні зазвичай вимагає вербування або доведення своєї лояльності, тоді як у зграї тварин головним чинником є народження в певній спільноті або природна інтеграція в колектив. У статті детально розглядаються й механізми санкцій. Злочинні групи часто застосовують жорсткі методи впливу на порушників правил – аж до фізичного насильства або вбивства. У тваринних зграях теж існують форми покарання: вигнання, підпорядкування чи домінування над слабшими особинами. Водночас рівень агресії у тварин визначається переважно інстинктами, а у злочинців – холодним розрахунком або страхом втратити контроль над організацією. Окремо підкреслюється, що на життєздатність і розвиток злочинних угруповань та зграї впливають різні зовнішні фактори. Для злочинних груп головною загрозою є діяльність правоохоронних органів, конкуренція інших банд або внутрішні зради. Для зграї тварин – це зміни довкілля, нестача їжі, напади хижаків або стихійні лиха. Отже можна сказати, що хоч базові принципи організації колективної поведінки в обох випадках мають багато спільного (кооперація, захист, взаємна допомога), однак глибинні мотиви, способи досягнення цілей та етичні норми суттєво відрізняються. Аналіз подібностей і відмінностей допомагає краще зрозуміти механізми формування групової поведінки як у природі, так і в суспільстві людини. Для повного розуміння цих процесів важливо поєднувати знання із соціології, психології, кримінології та біології.