АРТТЕРАПІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ У РОБОТІ З ТРИВОЖНІСТЮ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

  • М. В. Хараджи Університет Григорія Сковороди в Переяславі
  • А. В. Бородавка Університет Григорія Сковороди в Переяславі

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.27

Ключові слова:

арттерапія, тривожність, діти дошкільного віку, емоційний розвиток, психологічна програма, творчість, дитяча психологія.

Анотація

У статті проведено аналіз та дослідження ефективності застосування арт-терапевтичних технік у роботі з тривожністю у дітей дошкільного віку. Визначено, що дошкільний вік є особливо важливим етапом у психічному розвитку дитини. Саме в цей період діти найбільш чутливі до змін у середовищі, а отже – і вразливі до емоційного напруження, тривожності, страхів. Зазначено причини стійкої тенденції до зростання рівня тривожності у дітей дошкільного віку, серед яких особливий вплив мають соціальні, сімейні, освітні чинники: нестабільна обстановка в суспільстві, високі вимоги до дітей з боку дорослих, надмірна зайнятість батьків, обмеження живого спілкування та ігрової активності. Підкреслено важливість раннього виявлення та корекції емоційних порушень. Визначено, що корекційна робота має бути м’якою, ненав’язливою, без примусу – а творчість створює для цього ідеальні умови. Ефективними є методи, що не потребують вербалізації досвіду. Саме таким методом є арт-терапія. У роботі з дошкільниками цей метод дозволяє м’яко та безпечно пропрацювати внутрішні конфлікти, знизити рівень тривожності, покращити комунікативні та соціальні навички. В роботі наведено результати проведеного нами дослідження, які підтверджують ефективність цілеспрямованої арттерапевтичної психологічної програми у роботі з тривожністю дітей дошкільного віку. Результати показали: зниження рівня тривожності у більшості учасників експериментальної групи; покращення емоційної виразності та саморегуляції; підвищення адаптивності до соціального середовища та освітнього процесу у дітей дошкільного віку. Отримані дані свідчать про доцільність впровадження арттерапії як складової психологічного супроводу в закладах дошкільної освіти. Завдяки використанню простих, доступних для дитини технік, фахівці можуть не лише знизити рівень тривожності, а й сприяти розвитку емоційної компетентності та внутрішніх ресурсів.

Посилання

Atamanchuk N., Yalanska S., Tur O. Preschool children’s creative development of practical art methods. Psychological Journal. 2020. № 6(10), p. 17–28.

Васьківська С.В. Про дитячу тривожність. Початкова школа. 2020. № 9. С. 8–11.

Кошель А.П., Кульбако Н.П. Використання елементів арт-терапії в умовах освітнього процесу закладів дошкільної освіти: навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Дошкільна освіта», методистів, вихователів закладів дошкільної освіти та батьків дітей дошкільного віку. Чернігів: ФОП Баликіна О.В., 2020. 90 с.

Томчук С., Томчук М. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі. Вінниця : КВНЗ «ВАНО», 2018. 200 с.

Шуплецова Л.Ю. Арттерапія як спосіб позитивного психотерапевтичного впливу на дитину. Соціально-гуманітарний вісник. 2018. Вип.18-19. С. 68–72.

Гуменюк В., Синюк Н. Особливості застосування арт-терапії в роботі соціального педагога з молодшими школярами які мають емоційні та поведінкові труднощі. Професійна підготовка фахівців соціальної сфери: надбання, проблеми, перспективи: матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції (м. Хмельницький, 22–23 травня 2025 року). Хмельницький: ХНУ, 2025. С. 185–188.

Щербакова Т. Зняття тривожності і страхів у дошкільників. Психолог. 2020. № 16. С. 21–27.

Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арттерапії: навч.-метод. посібник. Ч.1. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 232 с.

Смеречак Л.І. Арттерапія в роботі фахівців соціальної сфери. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: «Педагогічні науки». № 1. 2020. С. 218–223.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-09-30

Як цитувати

Хараджи, М. В., & Бородавка, А. В. (2025). АРТТЕРАПІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ У РОБОТІ З ТРИВОЖНІСТЮ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 146-149. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.3.27