ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЇХ ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.4.3Ключові слова:
емоційна саморегуляція, емоційний інтелект, механізми психологічного захисту, практичні психологи, професійне здоров’я, професійне вигорання, кризові умови воєнного часуАнотація
У статті представлені результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних особливостей емоційної саморегуляції практичних психологів в умовах воєнного часу як важливої складової їх професійного здоров’я. Актуальність вивчення даної проблеми загострюється під час воєнного стану в Україні через значне збільшення попиту на психологічну допомогу населенню з психотравмівним досвідом, що підвищує ризик професійного вигорання фахівців, що надають її. З’ясовано, що професійне здоров’я психологів включає наявність емоційної стійкості та здатності до саморегуляції, особливо у кризових умовах воєнного часу, а розвиток навичок емоційної саморегуляції у психологів сприяє відновленню їх психологічної рівноваги, адаптаційних можливостей в умовах довготривалого стресу, збереженню їх професійного здоров’я та професійної ефективності. Емпіричним шляхом виявлено, що у більшості практичних психологів показники свідомо-вольового та свідомо-смислового рівнів емоційної саморегуляції сягали середнього рівня, що свідчить про збалансоване використання ними вольових і когнітивних процесів для регуляції свого емоційного стану в різних ситуаціях. Найбільш розвиненими у них виявились емоційна обізнаність, емпатія та розпізнавання емоцій інших людей. Проте, у значної частини фахівців знижена здатність до свідомого управління своїми емоціями, в тому числі і за допомогою вольових зусиль, а також спостерігається надмірне використання захисних механізмів, що свідчить про їх психоемоційну перевантаженість, перенапруження їх адаптаційних механізмів в кризових умовах воєнного часу, а отже і про порушення їх професійного здоров’я.Тому, перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у розробці та впровадженні програм групової супервізійної підтримки для збереження професійного здоров’я практичних психологів на основі вдосконалення їхньої емоційної саморегуляції.
Посилання
Бондарчук Н.О., Крочак Л.В., Найчук В.В. Саморегуляція емоційних станів: теоретичні аспекти. Психологічні засади збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу: матеріали Міжнар.наук.-практ. конф. (м. Вінниця, 8–9 жовтня 2024 р.). Вінниця, 2024. С. 70–76.
Гаврилькевич В. К. Психодіагностичний інструментарій комплексного дослідження емоційної саморегуляції особистості. Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. пр. / за ред. С. Д. Максименка ; Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. К., 2008. Т. Х, ч. 5. С. 104–113.
Гаврилькевич В. Емоційна саморегуляція: систематизація базових понять на підставі їх семантико-етимологічного аналізу. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2008. Т. 10, ч. 5. С. 108–115.
Дзюба Т.М. Професійне здоров’я особистості в умовах невизначеності та суспільних викликів. Наукові записки. Серія: Психологія. 2024. № 3. С. 20–25. DOI: 10.32782/cusu-psy-2024-3-3
Дзюба Т. М. Професійне здоров’я педагогів в умовах травми війною: виклики для професійної ідентичності та мотивації. Наукові записки. Серія: Психологія. 2025. № 2. С. 30–38. DOI: 10.32782/cusu-psy-2025-2-4
Жданова І.В., Буракова Н.В. Емоційна саморегуляція в контексті проблеми психічного здоров’я поліцейського. Психічне здоровʼя особистості у кризовому суспільстві: збірник тез ІII Всеукраїнської науково-практичної конференції (19 жовтня 2018 року) / упор. Н. М. Бамбурак. Львів: ЛьвДУВС, 2018. C.134–139.
Журавльова Л., Шпак М. Саморегуляція в структурі емоційного інтелекту молодших школярів. Педагогічний процес: теорія і практика (серія: психологія). 2016. № 3 (54). С. 52–57.
Зарицька В.В. Саморегуляція емоцій в структурі емоційного інтелекту. Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди «Психологія». 2010. №6. С. 33–37.
Короцінська Ю. А. До проблеми дослідження емоційної саморегуляції в юнацькому віці. Актуальні проблеми психології: збірник наук. праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2019. Т. VII. Вип. 48. С. 124–135.
Кулешова О., & Захарченко І. Емоційна саморегуляція як умова психічного здоров’я майбутніх психологів. Psychology Travelogs. 2025. № 1. С. 108–117. DOI: 10.31891/PT-2025-1-11
Лозовецька В. Т. Роль саморегуляції в формуванні успішної кар’єри: психологічні стратегії та внутрішні механізми. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2024. № 1 (108). С.85–98. DOI: 10.33216/2220-6310/2024-108-1-85-98
Максименко С. Д. Генеза здійснення особистості. К.: Видавництво ТОВ «КММ», 2018. 240 с.
Нежинська О.О. Хілько С. О. Психологічні ресурси та конкурентоздатність майбутнього психолога як складові збереження його психічного здоров’я. Актуальні проблеми збереження психічного здоров’я особистості: збірник матеріалів ХV Міжнародної наук.-практ. конференції (23–24 квітня 2025 р., м. Ніжин). Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2025. С. 281–285. DOI: 10.32782/2663-5208. 2025.71.35
Обелець І. М. Психологічні проблеми емоційної саморегуляції сучасних підлітків. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2024. Вип. 3. С.137–142. DOI: 10.51547/ppp.dp.ua/2024.3.21
Островська К. С. Теоретичні аспекти проблеми професійного вигорання фахівців-психологів. Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XLІX-ої Міжнародної наук.-практ. конференції м. Аліканте (Іспанія): ВАДНД, 07 жовтня 2024 р. 2024. С. 136–139.
Фоміна І. Є. Соціально-психологічні особливості збереження професійного здоров’я практикуючого психолога у кризовому суспільстві. Соціономічні студії : збірник наукових праць молодих науковців. Полтава, 2024. Вип. 1. С. 99–107.
Шпак М. М. Емоційний інтелект як складова готовності майбутніх психологів до професійної діяльності у стресових ситуаціях. Особистісне зростання: теорія і практика: збірник наукових праць за матеріалами ІV Міжнародної наук.-практ. інтернет-конференції (м. Житомир, 21 квітня 2020 р.). Житомир: Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2020. С. 153–155.
Gross J. J. Handbook of Emotion Regulation. New York: Guilford Press, 2014. 669 p.
Lazarus R. S. Stress and Emotion: A New Synthesis. Springer, 2006. 360 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





