ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВЯЗКУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Автор(и)

  • О. П. Лящ

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.19

Ключові слова:

прокрастинація, копінг-поведінка, стратегія, юнаки, стрес, стресові ситуації, психічне здоров’я.

Анотація

У статті розглядається актуальна для сьогодення проблема, яка пов’язана з вивченням особливостей прокрастинації та копінг-поведінки у осіб юнацького віку. Хронічне перебування в стресовій ситуації стало викликом для багатьох дорослих людей, зокрема для студентської молоді. Відповідно стресові ситуації, які характерні для сучасної української молоді є значним випробуванням. В ході розв’язання певної задачі чи ситуації в кожного із юнаків переважає різна копінг-поведінка. Відповідно розвиваючи позитивні копінг-стратегії та долаючи прокрастинацію у юнаків, можна у такий спосіб підвищувати ефективність життя та успішність їх життя загалом. Проведено емпіричне дослідження психологічних особливостей взаємозвязку прокрастинації та копінг-поведінки у юнацькому віці. Здійснено аналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень з цієї проблеми та виявлено, що прокрастинація має досить широкий діапазон зв'язків із копінг-стратегіями та захисними механізмами особистості юнаків. Акцентовано увагу, що найбільше ця проблема є характерною для юнаків саме в навчальній діяльності, адже більшість з них уникають ситуацій, які потребують наполегливої роботи, хоча юнаки найактивнішою частиною суспільства. З’ясовано, що прокрастинація у юнаків пов’язана зі стресовими ситуаціями, до яких може входити: обмеження реального спілкування, негативна інформація та новини, низька самооцінка, відсутність настрою та мотивації до активності, зміна звичного місця перебування, нове оточення. На основі результатів більшості досліджень науковців виявлено, що стресова ситуація є детермінуючим чинником прокрастинації у юнаків, які схильні використовувати низькоефективні стратегії виходу зі стресових ситуацій. Низькоефективна копінг-стратегія сприяє тому, що людина уникає та абстрагується від вирішення проблеми, емоційно понижує її значущість. Аналіз взаємозв’язків копінг-стратегій та прокрастинації у юнаків показав, що існують прямі кореляційні зв’язки прокрастинації зі стратегіями подолання «конфронтація», «дистанціювання», «уникнення», а також «прийняття відповідальності».

Посилання

Безкоровайна О. В. «Теоретико-методичні засади виховання культури особистісного самоствердження в ранньому юнацькому віці.» Інситут проблем виховання НАПН України. К. 2010. 356 с.

Бикова Д. В. «Прокрастинация как проявление эмоционально ориентированного и ориентированного на избегание стилей копинга»: Материалы II Междунар. конф. 2010. С. 194-196.

Дворник М. С. Соціально-психологічні практики відтермінування в конструюванні особистістю власного майбутнього : дис. канд. психол. наук : 19.00.05. Київ, 2014. 215 с.

Доценко В., П. Макаренко. «Копінг-поведінка першокурсників ЗВО зі специфічними умовами навчання: гендерний аспект» Вісник Національного університету оборони України. 2019. С. 61-69.

Ивутина, Е. П. Академическая прокрастинация как проявление защитно- совладающего поведения у студентов. Вестник Вятского государственного гуманитарного университета. 2013. № 4-1. С. 146-151.

Нартова-Бочавер С.К. «Coping behavior» в системе понятий психологии личности. Психологический журнал. 1997. Т. 18, No 5. С. 20-30.

Степова А. С. «Психологічні особливості стресостійкості осіб юнацького віку.» Молодий вчений 9 (2). 2018. C. 314-319.

Haycock, Laurel A., Patricia McCarthy, and Carol L. Skay. «Procrastination in college students: The role of self-efficacy and anxiety» Journal of counseling and development. 76.3. 1998. P. 317-324.

Steel, Piers. "Arousal, avoidant and decisional procrastinators: Do they exist? Personality and Individual Differences. 2010. P. 926-934.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-24

Як цитувати

Лящ, О. П. (2022). ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВЯЗКУ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (1), 99-103. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.19