РОЛЬ МОВЛЕННЯ ТА ПРОФЕСІЙНО-МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У КОМУНІКАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

Анотація

У статті проаналізовано роль комунікаційного процесу в управлінні організацією. Визначено, що одним із основних завдань управління є узгодженість діяльності персоналу. Процес взаємодії з яким відбувається шляхом використання мовлення. Мовлення, з позиції психології, розглядається як найвища психічна функція людини. Воно виконує дві основні функції: комунікативну та сігніфікативну. В управлінні, для налагодження комунікаційних зв’язків використовує два види мовлення: письмове та усне. Суттєвим аспектом формування усного мовлення є невербальна комунікація, яка є дуже впливовою при діловому спілкуванні. Письмове та усне мовлення є двома компонентами єдиної комунікаційної системи, що будується в процесі управління організацією. В діловому спілкуванні, при створенні повідомлення, використовуються професійні мовні засоби, що притаманні тієї спеціалізації до якої відноситься фахівець. Для побудови звернення використовуються мовленнєві засоби, які спрямовані для аргументування основної думки повідомлення. Використання аргументації потребує значних знань та концентрації. Для аргументації використовується дві основні групи методів: риторичні, спекулятивні. Опанування професійно-мовленнєвою компетенцію дає можливість правильного та найефективнішого використання зазначених мовленнєвих засобів. Особливістю ділового спілкування, у порівнянні із звичайним, є важливий психологічний принцип – розмежування предмета співбесіди та співрозмовника. Виокремлено, що існують ряд принципів, дотримання яких веде до підвищення продуктивності ділового спілкування. Кожен етап комунікаційного процесу ґрунтується на професійних знаннях та особистісних компетенціях і якостях співрозмовників. Структура діалогу при діловому спілкуванні складається з певних етапів, і на кожному з них важливим фактором впливу є професійно-мовленнєва компетенція.