СХИЛЬНІСТЬ ДО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Автор(и)

  • А. І. Литвинчук

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.3

Ключові слова:

деструктивний вплив, психологічна безпека, психологічне маніпулювання, макевіаллізм, особистість

Анотація

У статті проаналізовано, що маніпулювання є цілеспрямованим, свідомим, організованим психологічним впливом з метою використання особистості іншої людини у якості засобу досягнення власних цілей. Теоретично проаналізовано, що психологічний вплив є предметом наукового інтересу сучасної психології у двох формах: як психологічний вплив однієї особистості на іншу та як вплив опосередкованих факторів на життєдіяльність людини. Визначено, що маніпулятивний вплив як характерологічна ознака проявляється у формі макевіаллізму, а також, що психологічне маніпулювання є специфічним інструментом впливу на свідомість особистості. Метою дослідження стало теоретичне та емпіричне вивчення схильності до маніпулятивного впливу осіб з різним рівнем психологічної безпеки. Застосовані методи дослідження відповідають поставленим меті та завданням. Використання авторського опитувальника дозволило встановити інтегральний рівень психологічної безпеки особистості та стратифікувати його. Схильність до маніпулятивного впливу досліджувалася за допомогою методики «Dark Core», яка була включена до загального опитувальника. Результати дослідження показали, що схильність до маніпуляцій має особливості у статистичних значеннях: досліджувані не залежно від рівня психологічної безпеки мають помірну схильність до маніпулятивного впливу. Проаналізовано, що у досліджуваних із низьким та середнім рівнем психологічної безпеки ці показники статистично вищі. Виявлено, що існує неоднорідність специфічної частини вибірки із середнім рівнем безпеки, яка має дуже високий рівень макевіаллізму. Показано, що інтенсивність маніпулятивного впливу та форми його прояву диференціюються в залежності від викликів, які постають перед особистістю. Вони мають суб’єктну спрямованість. Визначено, що найнижчий рівень схильності до психологічного впливу мають респонденти із високим рівнем почуття психологічної безпеки. Зазначено, що емпіричний аналіз встановив невідповідності у результатах опитування, які не вкладаються в логіку математичної статистики та мають бути проясненими подальшим аналізом отриманих результатів та повторними дослідженнями. Виокремлено напрямки подальших досліджень.

Посилання

Гребінь Н. В. Зміст маніпуляції як різновиду прихованого психологічного впливу. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць 2013. (21).

Гуменюк О. Концепції психологічного впливу в сучасній психології. Психологія і суспільство, 2003. (1 (11)), С. 34-89.

Докторович М. О. Соціальна реклама: структура, функції, психологічний вплив. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер.: Педагогічні науки, 2014. (115), С. 70-73.

Кочубей Л. Методи соціально-психологічного впливу на електорат. (2004).

Литвинчук А.І. Психологічна безпека особистості як актуальна проблема сучасної психології. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2021. Випуск 9. С. 154–161.

Мамалиг С. В., Краєвська Н. М., & Краєвський С. О. Реклама: психологія впливу на споживача. Вісник Хмельницького національного університету, 2011. (3), С. 173-176.

Пілецька Л., & Смирнова О. Соціально-психологічний аспект впливу обіймів на емоційну сферу людини. Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки, 2019. 1(22), С. 45-51.

Саєнко О. Г. Механізм інформаційно-психологічного впливу в умовах гібридної війни. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологія, 2015. (1).

Скригун Н. П., & Метейко В. О. Нейромаркетинг як засіб психологічного впливу на споживача. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент, 2018. (30), С. 67-70.

Фурман О. Взаємоспричинення парадигм, стратегій, класів і методів соціально-психологічного впливу. Психологія і суспільство, 2019. (2), С. 44-65.

Чаплак Я. Психологічний вплив у науковій психології. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія, 2011. (16 (2)), С. 132-145.

Шлапаченко В. М. Дезінформація як спосіб інформаційно-психологічного впливу. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави, 2013. (2), С. 78-86.

Aldousari S. S., & Ickes W. How is Machiavellianism related to locus of control?: A meta-analytic review. Personality and Individual Differences, 174, 110677. 2021.

Blötner C., Steinmayr R., & Bergold S. Malicious mind readers? A meta-analysis on machiavellianism and cognitive and affective empathy. Personality and Individual Differences, 181, 111023. 2021.

Danyliuk I., & Zolnikova S. Казкотерапія як метод психологічного впливу на особистість. Psychological journal, 2019. 5(6), С. 161-173.

De Hoogh A. H., Den Hartog D. N., & Belschak F. D. Showing one’s true colors: Leader Machiavellianism, rules and instrumental climate, and abusive supervision. Journal of Organizational Behavior, 2021. 42(7), Р. 851-866.

Du T. V., Collison K. L., Vize C., Miller J. D., & Lynam D. R. Development and validation of the super-short form of the Five Factor Machiavellianism Inventory (FFMI-SSF). Journal of Personality Assessment, 2021. 103(6), Р. 732-739.

Keles B., McCrae N., & Grealish A. A systematic review: the influence of social media on depression, anxiety and psychological distress in adolescents. International Journal of Adolescence and Youth, 2020. 25(1), Р. 79-93.

Ortega A., Van den Bossche P., Sánchez-Manzanares M., Rico R., & Gil F. The influence of change-oriented leadership and psychological safety on team learning in healthcare teams. Journal of Business and Psychology, 2014. 29(2), Р. 311-321.

Snitsarenko P. N., & Katsalap V. A. Методика оцінювання психологічного впливу. Modern Information Technologies i n the Sphere of Security and Defence, 2018. 33(3), С. 113-118.

Szabó E., & Jones D. N. Gender differences moderate Machiavellianism and impulsivity: Implications for Dark Triad research. Personality and Individual Differences, 2019. 141, С. 160-165.

Voitko О., Katsalap V., & Rakhimov V. Аналіз особливостей маніпуляції, як інструменту психологічного впливу на свідомість. Modern Information Technologies in the Sphere of Security and Defence, 2019. 35(2), С. 121-126.

Zhuravlova L.; Pomytkina L.; Lytvynchuk A.; Mozharovska T. and Zhuravlov V. Psychological Security in the Conditions of using Information and Communication Technologies. In Proceedings of the 1st Symposium on Advances in Educational Technology. Volume 2: AET, ISBN 978-989-758-558-6, 2022. P. 216-223.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-12

Як цитувати

Литвинчук, А. І. (2022). СХИЛЬНІСТЬ ДО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 15-19. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.3