ПЕРСОНІФІКОВАНИЙ ОБРАЗ ТРИВОГИ: ФАКТОРНА СТРУКТУРА
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.7Ключові слова:
тривога, емоції, страх, наративний підхід, образ тривоги, рівні тривоги, факторна структура тривогиАнотація
Стаття являє собою теоретичний аналіз підходів та форм осмислення тривоги як психологічного феномену, а також вивчення персоніфікованого образу тривоги. Тривога зазвичай розуміється як емоційний стан, який викликається моментами невизначеності, непередбачуваності та необхідності прийняти рішення у ситуації обмеженої кількості інформації. У межах різних теорій у тривозі виділяються емоційний, когнітивний, психологічний та фізіологічний компоненти. Останнім часом погляди науковців на явище тривоги поглиблюються та стають більш цілісними, зникають негативні оціночні конотації. Основними складнощами під час дослідження тривоги науковці вважають суб’єктивність сприймання і переживання явища суб’єктом. При дослідженні тривоги у дорослих найчастіше використовуються опитувальники, але розширення інструментарію може значно поглибити розуміння тривоги та відкрити перспективи подальших досліджень. У даному роботі використаний наративний метод з метою визначити наявні практики осмислення тривоги. Участь у дослідженні взяли 38 студентів університету у віці від 18 до 23 років. Завданням учасників було створити персоніфікований образ тривоги. Семантичний аналіз текстів показав, що образ тривоги включає компоненти оформлення зовнішності, опис внутрішнього стану, особливості комунікації та деякі особливості життєвого стилю. Загалом персоніфікований опис тривоги демонструє небажання взаємодіяти з навколишнім середовищем, втрату безпосередньої взаємодії з ним; наявність певних невротичних симптомів (фобії, обсесії, тривожні та соматоформні розлади); домінування уникнення, самоприниження та ворожості як форм спілкування. На основі факторного аналізу була побудована модель персоніфікованого образу тривоги (75,4% вихідної матриці даних), до якої увійшли наступні фактори: «Астенічна відстороненість» (30,4%), «Індивідуалізм та відчудженість» (26,8%), «Самоприниження та соціальна довірливість» (24,81%), «Тривіальна ідентичність» (18,7%). Згідно отриманих результатів, тривога існує як модус у просторі динамічної взаємодії між індивідом та навколишнім середовищем.
Посилання
World mental health report: transforming mental health for all. Geneva: World Health Organization, 2022. 296 р.
Тривога // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
Cambridge English Dictionary. Anxiety Meaning in the Cambridge English Dictionary, 2019. URL: https:// dictionary.cambridge.org/dictionary/english/anxiety.
Шапар В. Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Xарків: Прапор, 2007. 640 с.
American Psychological Association. Anxiety. 2019. URL: http://www.apa.org/topics/anxiety/index.aspx. Accessed October 7, 2018.
Ader R., Tatum R. Free-operant avoidance conditioning in human subjects. Journal of the Experimental Analysis of Behavior, 4, 1961. 275–276 р.
Strongman, K. T. The Psychology of Emotion: Theories of Emotion in Perspective, 4th Edition. New York: Wiley, 85, 1996. 156 р.
Freud Z. Inhibitions, symptoms and anxiety/ In J. Strachey, A. Freud (Eds.), The standard edition of the complete psychological works of Sigmund Freud. London: The Hogarth Press, 1959. 77–175 р.
Eysenck H. J. Biological dimensions of personality. In L. A. Pervin (Ed.). Handbook of personality: Theory and research. New York, NY, US: Guilford Press, 1990. 244–276 р.
Durbano F. New Insights into Anxiety Disorders. InTech, 2013. 458 р.
Daviu N., Bruchas M. R., Moghaddam B., Sandi C., Beyeler A. Neurobiological links between stress and anxiety. Neurobiology of stress, 11, 2019. 214–228 р.
Ідеї Серена К’єркегора у розвиткові сучасної філософії та релігієзнавства. Рефлексії з України: збірник матеріалів наукової ювілейної конференції. Київ – Нортфілд: «Континент – Х», 2014. 161 с.
Мовчан M. Страх в онтологічному вимірі. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. (8), 2014. 83–87 с.
Maddi S. R. Hardiness: An Operationalization of Existential Courage. Journal of Humanistic Psychology. 44(3), 2004. 279–298.
Warren M. Cognitive psychology and anxiety. Psychiatry, V. 3, Iss. 4, 2004. 6–10 р.
Büttiker P., Weissenberger S., Ptacek R., Stefano, G. B. Interoception, Trait Anxiety, and the Gut Microbiome: A Cognitive and Physiological Model. Medical science monitor: international medical journal of experimental and clinical research. 27, 2021. Р. 144–162.
Sadok B. J., Sadok V. A., Ruiz P., Pine D. S. Comprehensive Textbook of Psychiatry. Anxiety Disorders. 9th ed. USA: Lippincott Williams & Wilkins, 2009. Р. 1839–1900.
Saviola F., Pappaianni E., Monti A. et al. Trait and state anxiety are mapped differently in the human brain. Scientific Reports. 10, 2020. Р. 310–343.
Gutiérrez-García A. G., Contreras C. M., Mendoza-López R., Madrigal-Madariaga J. An Alarm Pheromone May Be Released by Defeated Competitors: A Possible Indicator of Danger, American Journal of Psychiatry and Neuroscience. V. 3, Is. 4, 2015. Р. 70–76.
Erozkan, A. Determining the Anxiety Sensitivity Bases of Anxiety: A Study with Undergraduate Students. Universal Journal of Educational Research, 5. 2017. Р. 121–128.
Sylvers P., Lilienfeld S., LaPrairie J.L. Differences between trait fear and trait anxiety: implications for psychopathology. Clin Psychol Rev. 2011. Р. 122–137.
Fajkowska M., Domaradzka E., Wytykowska A. Types of Anxiety and Depression: Theoretical Assumptions and Development of the Anxiety and Depression Questionnaire. Front Psychol. 2018. Р. 180–201.
Xi Y. Anxiety: a concept analysis. Frontiers of Nursing, 7(1). 2020. Р. 9–12.
Sylvers P., Lilienfeld S.O., LaPrairie J.L. Differences between trait fear and trait anxiety: implications for psychopathology. Clin Psychol Rev. 2011. Р. 122–137.
Прикладна психодіагностика в Національній гвардії України: метод. посіб. За заг. ред. проф. І. І. Приходька. Харків : НАНГУ, 2020. 388 с.
Кокун О. М., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Копаниця О. В., Малхазов О. Р. Збірник методик для діагностики психологічної готовності військовослужбовців військової служби за контрактом до діяльності у складі миротворчих підрозділів: методичний посібник: НДЦ ГП ЗСУ, 2011. 281 с.
Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : метод. посіб. / Н. Агаєв, О. Кокун, І. Пішко, Н. Лозінська та ін. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
Психологу для роботи. Діагностичні методики : збірник / уклад.: М.В. Лемак, В.Ю. Петрище. Вид. 2-ге, виправл. Ужгород : Видавництво Олександри Гаркуші, 2012. 616 с.
Білоус Р.М., Саннікова І.С. Психологічні особливості тривожності студентської молоді. Теорія і практика сучасної психології. 2019. Т. 2. № 5. С. 25–28.
Карсканова С. В. Використання наративу як методу соціально-психологічної діагностики особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки», 2019. 30–35 с.
Помиткіна Л. В. Використання наративного методу у процесі дослідження особливостей професійного самовизначення студентської молоді. Еdukacja zawodowa i ustawiczna. Warszawa, 2016. 283–291 р.
Douglas S. T. Narrating Identity: The impact of literary reading on storied autobiographical memory development. A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy. University of Alberta, 2019. 152 р.
Kleres J. Emotions and narrative analysis: A methodological approach. Journal for the theory of social behaviour, 2011. Р. 182–202.
Boudens C. J. The story of work: A narrative analysis of workplace emotion. Organization Studies, 2005. Р. 1285–1306.
Ioannou M., Canter D., Youngs D. Criminal narrative experience: Relating emotions to offence narrative roles during crime commission. International Journal of Offender Therapy and Comparative Criminology, 2017. Р. 1531–1553.
Dehghani M., Azarmi B. K. Narrative Research of a Counselor’s Lived Experiences: A Study of Anxiety Disorders in High School Students. Journal of Applied Psychological Research, 13(4), 2022. Р. 217–232.
