ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ПСИХОЛОГІВ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ З НАСЛІДКАМИ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.4Ключові слова:
розлади емоційної сфери, депресія, стрес, психологи, психічне здоров’я.Анотація
Мета. У запропонованій статті здійснено огляд сучасних психологічних досліджень щодо вивчення особливостей психоемоційної сфери психологів та чинників, які на неї впливають. Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі системного аналізу науково-теоретичних досліджень щодо проблеми психоемоційних порушень та їх впливу на якість професійного життя психологів. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів та репрезентативністю вибірки. Результати. В статті зроблена спроба інтеграції наукових положень щодо психоемоційних порушень психологів, які мають психологічну практику та безпосередній контакт з наслідками травматичного досвіду клієнтів. Предмет дослідження був визначений психоемоційними особливостями психологів, які працюють з наслідками травматичного досвіду. Основна увага в статті була приділена емоційному вигоранню. Це емоційний розлад, який характеризується як відчуття надмірного виснаження, слабкості, депресії, суттєвого погіршення якості професійного життя. Ризик виникнення таких емоційних станів значною мірою зростає у кризові періоди життя, коли кількість потерпілих людей, які потребують психологічної допомоги, суттєво зростає, а психологічна допомога надається на волонтерських засадах і в інтенсивній формі. Проведене емпіричне дослідження засвідчило, що постійна взаємодія із людьми, які прожили травмівний досвід, робить самих психологів емоційно вразливими та має негативні наслідки для їх психоемоційної сфери. Ця особливість в умовах сьогодення є достатньо актуальною. Саме тому психологам важливо своєчасно виявляти симптоми емоційного вигорання і надавати першочергового значення власній емоційні стійкості. Водночас, подолання емоційного вигорання в роботі психологів вимагає колективних зусиль як з боку окремих осіб, так і організацій й професійних спільнот в цілому.
Посилання
Крижановська З., Радчук Н. Емоційні розлади як кореляти порушень психічного здоров’я в студентському віці. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Ужгород, 2023. Серія: Психологія. № 3. С. 72–75.
Ackerley, G., Burnell, J., Holder, D., and Kurdek, L. (1988). Burnout among licensed psychologists. Prof. Psychol. Res. Pract. 19, 624–631. doi: 10.1037/0735-7028.19.6.624
Berjot, S., Altintas, E., Lesage, F., and Grebot, E. (2017). Burnout risk profiles among French psychologists. Burnout Res. 7, 10–20. doi: 10.1016/j.burn.2017.10.001
Freud, S. (1937). Analysis terminable and interminable. Int. J. Psycho-Anal. 18, 373–405.
Garcia, H. A., Benzer, J. K., Haro, E., and Finley, E. (2018). Occupational burnout among PTSD specialty clinic providers
in the Veterans Health Administration: Perceptions of bureaucratic and political oversight. Ment. Health Prev. 12, 42–49. doi: 10.1016/j.mhp.2018.09.001
Laverdière, O., Kealy, D., Ogrodniczuk, J., and Morin, A. (2018). Psychological health profiles of Canadian psychotherapists: a wake up call on psychotherapists' mental health. Can. Psychol. 59, 315–322. doi: 10.1037/cap0000159
Maslach, C., Schaufeli, W., and Leiter, M. (2001). Job Burnout. Annu. Rev. Psychol. 52, 397–422. doi: 10.1146/annurev.psych.52.1.397
Rosenberg, T., and Pace, M. (2006). Burnout among mental health professionals: special considerations for the marriage and family therapist. J. Marital Fam. Ther. 32, 87–99. doi: 10.1111/j.1752-0606.2006.tb01590.x
Rupert, P., and Morgan, D. (2005). Work setting and burnout among professional psychologists. Prof. Psychol. Res. Pract. 36, 544–550. doi: 10.1037/0735-7028.36.5.544
Van Hoy, А. and Rzeszutek, М. (2022) Burnout and Psychological Wellbeing Among Psychotherapists: A Systematic Review. SYSTEMATIC REVIEW article Front. Psychol., Sec. Psychology for Clinical Settings Volume 13, 1‒19. doi: 10.3389/fpsyg.2022.928191