КОРЕКЦІЯ ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ НА НЕУСПІХ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМИ КОГНІТИВНОГО РОЗВИТКУ ЯК ПІДГРУНТЯ СТАНОВЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ

Анотація

Показано, що успіхи дітей при виконанні завдань зумовлюються не лише їхніми знаннями та здібностями, але й мотивацією, установками та емоційними реакціями. Класичне положення про зону найближчого розвитку слід розуміти ширше, аніж це робилося раніше, доцільно включати в це поняття і зону найближчого емоційно-мотиваційного розвитку дитини з порушеннями когнітивного розвитку. Виходячи з цього, методичний комплекс для формуючого експерименту має враховувати емоційно-вольові особливості дитини, оскільки саме вони дають різноманіття варіантів готовності до шкільного навчання. Найбільш адекватним методом вивчення зони найближчого емоційно-мотиваційного розвитку дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку є системне, довготривале дослідження. Констатовано, що однією з суттєвих особливостей поведінки дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку на діагностичному обстеженні є такі реакції на неуспіх, які ведуть до відмови відповідати або виконувати завдання, безглуздих відповідей, вегетативних реакцій, що фактично ускладнює або у деяких випадках і унеможливлює оцінку рівня мотиваційного розвитку. Зроблена спроба в умовах тривалого дослідження сформувати у дітей старшого дошкільного віку з порушеннями когнітивного розвитку адекватні реакції на неуспіх, тобто такі реакції, які не вели б до відмови від діяльності, а навпаки, мотивували дитину продовжити її. Чинником, що викликає негативні емоційні прояви в інтелектуальній діяльності, є виникнення негативного емоційного передбачення ситуації. Ось чому корекційна робота має бути спрямована на зміну емоційного передбачення ситуації. Виникнення позитивного емоційного передбачення ситуації визначається як змістовним боком діяльності, так і сформованістю адекватних реакцій на неуспіх та наявністю засобів виходу з нього. Виявлено, що важливим засобом впливу на емоційне передбачення дитиною ситуації може виступати тривала спільна з дорослим діяльність, усередині якої поступово від ситуації абсолютного успіху дитина навчається переходити до дій в ситуації неуспіху. Важливою умовою для успішності емоційного навчання є те, що воно може бути перервано лише з позитивної емоції.