ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПІДЛІТКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Анотація

У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку. Аналіз різних аспектів соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, представлених в доробках українських вчених, дозволяє виділити основні напрямки досліджень: формування здатності ефективної взаємодії з оточуючими, уміння вступати у відносини та розв’язувати міжособистісні проблеми, прогнозувати наслідки комунікаційних ситуацій, емпатійні та предикативні компетенції, володіння способами саморегуляції та простими техніками спілкування, навичками упевненої поведінки тощо. Не дивлячись на різні підходи сучасних українських вчених до вивчення соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, єдиним залишається визнання загальної спрямованості соціально-психологічної компетентності дітей з особливими освітніми потребами: на ефективність соціальної взаємодії, уміння вступати у стосунки та вирішувати міжособистісні проблеми. Виходячи з цього, функціональним та продуктивним є підхід до вивчення соціально-психологічної компетентності підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку, побудований на принципах зв’язку з реальними життєвими ситуаціями; вивченням соціально-психологічної компетентності в групі та в процесі спільної взаємодії; опори на особистісні якості підлітка та його емоційне реагування на комунікативні ситуації. Емпірично досліджено взаємозв’язок важливих компонентів соціально-психологічної компетентності, до яких віднесено: провідних агентів соціалізації підлітка з порушеннями інтелекту, суб’єктивну значущість для підлітка з порушеннями інтелекту подій життя, оточуючих людей та відносин з ними та систему ціннісних відносин. Малюнкова проєктивна методика показала, що слабка вираженість показників ворожості та депресивності у підлітків з порушеннями інтелектуального розвитку створюють позитивне підґрунтя для формування соціально-психологічної компетентності. Труднощі у спілкуванні відповідають тривожності та проявляються на фоні вираженого комплексу неповноцінності.