SOME ASPECTS OF SOCIO-PSYCHOLOGICAL COMPETENCE AS CONDITIONS FOR INVOLVEMENT OF ADOLESCENTS WITH INTELLIGENCE DISORDERS IN SOCIAL SPACE
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.26Keywords:
socio-psychological competence, children with intellectual disabilities, cognitive sphere, personal sphere, empathy.Abstract
The new Ukrainian school encourages the scientific and practical community to identify priority areas for development and socio-psychological support of children with special educational needs, ensuring their successful socialization, comfortable entry into modern society. In this context, the problem of maximum disclosure of the resources of each child with special educational needs, its development and implementation as a socially competent and psychologically stable individual is of particular importance. All this requires the creation of optimal conditions for socialization and social adaptation of children with special educational needs, and the problem of forming socio-psychological competence of adolescents with intellectual disabilities in modern special psychology remains one of the most popular and complex and underdeveloped. and the integration of these children into society further becomes a source of serious personal problems for these children. The main vector of psychological and pedagogical approach to the development of socio-psychological competence of children with special educational needs is focused on considering mental retardation not as a stop in development, but a special way of age genesis of the psyche, which depends on the content of learning and education. children. That is why the Ukrainian state and modern special psychology orient society to the maximum individualization of the provision of educational services, protection of the rights of children with special needs and its preparation for comfortable and productive involvement in social life. Of particular concern to scholars and practitioners are adolescents with intellectual disabilities who are prone to affective reactions, reduced cognitive ability to process information, and low reflection on their own actions. This article presents the results of a study of socio-psychological competence of adolescents with intellectual disabilities to communicate with peers and adults, the study of which was conducted on the following parameters: knowledge about yourself and peers; initiative and selectivity in communicating with peers and adults; the presence of conflicts in joint activities; ways of behaving in conflict situations. It was stated that socio-psychological competencies and life experience of adolescents with intellectual disabilities are insufficient for effective social interaction, as most of them have limited experience of behavior in new or changing situations, but they actively use their individual differences in difficult social situations.
References
Барінова Л.Я. Психологічна компетентність особистості. Вісник ОНУ імені І.І. Мечникова, 2014. Т.19. Вип 1 (31). С. 29-36.
Вержиховська О.М. Корекція порушень структури особистості підлітків з порушеннями інтелекту Актуальні питання корекційної освіти. № 17. 2019. С. 45-54.
Галецька Ю. Програма формування соціально-побутових навичок у дітей з помірним та тяжким ступенем інтелектуального порушення. Актуальні питання корекційної освіти. Випуск № 15. 2020. С 106-112.
Грудок-Костюшко М.О. Компетентнісний підхід в освіті: формування діалогової комппетентності в учнів загально- освітніх шкіл. Вісник ПУДПУ. 2014. № 7-8. С. 74-80.
Засенко В., Прохоренко Л. «Особливі діти» в умовах особливого навчального року. Вісник національної академії педагогічних наук України. Том 2 № 2 (2020). С. 1-6.
Коваленко В.Є. Змістовна спрямованість інтересів школярів з інтелектуальними порушеннями як фактор їх залучення до гурткової роботи. Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Випуск № 17. 2021. С. 142-152.
Королева Ю. А. Социально-психологическая компетентность детей и подростков с отклонениями в развитии как условие успешности инклюзивного процесса. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2016. Т. 20. С. 81–85. URL: http://e-koncept.ru/2016/56331.htm.
Курєнкова А. В. Дослідження рівнів сформованості компонентів соціальної компетентності у дітей із порушенням інтелекту. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018. № 4 (78). С. 406-417.
Рябець Є., Гаврилов О. Тенденції розвитку самооцінки дітей з інтелектуальною недостатністю на різних етапах шкільного навчання. Актуальні питання корекційної освіти.Випуск № 5. 2020. С. 176-186.
Савіцька Г.І. Врахування особливостей формування морально-етичних норм поведінки в учнів з інтелектуальними порушеннями в освітньому процесі інклюзивного закладу Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Випуск № 16. Том 2(2020). С. 240-249.
Соколова Г. Б. Емоційне вигорання як фактор ризику десоціалізації батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2018. Vol. VІ(72), Issue 174. Р. 62-66.
Синьов В.М., Хохліна О.П. Категорія діяльності: сутність та використання у психолого-педагогічних дослідженнях. Актуальні питання корекційної освіти. 2020. Випуск № 16. Том 12. С. 230-244.
Ткачук Л. В. Взаємозв’язок емпатійності з мотивами професійного вибору. Наука і освіта. 2001. № 1. С. 81-83.
Mayer M.J., Furlong M.J. How Safe Are Our Schools? Educational Researcher. 2010. Vol. 39. № 1. P. 16–26.
Zimmermann G. Risk perception, emotion regulation and impulsivity as predictors of risk behaviours among adolescents in Switzerland. Journal of Youth Studies. 2010. Vol. 13. № 1. P. 83–99.