ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ЖІНКАМ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ГЕНДЕРНО-ОБУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.6.6Ключові слова:
гендерно-обумовлене насильство, домашнє насильство, психологічна допомога жінкам, жінки-переміщені особи, віктимізація жертви, принципи консультування, психотерапіяАнотація
У статті висвітлено теоретичні та деякі практичні аспекти проблеми надання психологічної допомоги жінкам, що постраждали від гендерно-обумовленого насильства. Подано аналіз поняття гендерно-обумовленого насильства. Визначено, що гендерно-обумовлене насильство – це протиправні діяння, що спрямовані проти осіб через їх стать та завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди Насильство щодо жінок є формою дискримінації за ознакою статі. Розкрито причини необхідності надання психологічної допомоги жінкам, які постраждали від домашнього та гендерно-обумовленого насильства. Визначено наслідки насильства для психологічного статусу жінки.Вказано, що жертвам гендерно-обумовленого насильства характерні всі ознаки та відповідні симптоми посттравматичного стресового розладу. Визначено, що сексуальне насильство може мати серйозні тривалі емоційні, психологічні наслідки для постраждалої, включаючи почуття тривоги, шоку, страху і гніву, депресію, суїцидальні думки, а також деформацію структури особистості. Зазначено, що цей аспект є одним з пріоритетних індикаторів визначення насильства як протиправної дії з нанесенням шкоди для здорв’я постраждалої жінки. Вказано, що проблема надання психологічної допомоги жінкам для нівелювання травматичних переживань, що детерміновані насильством, наразі є вкрай необхідною та важливою, оскільки через повномасштабну війну у нашій країні збільшується кількість жінок, які потерпають від насильства або опинились у групі ризику щодо насильства. Тому зросла потреба у допомозі психологів таким жінкам: консультуванні, підтримці, супроводі та психологічній кризовій інтервенції. Окреслено певні принципи психологічної допомоги при насильстві, визначено інструменти, що використовуються в когнітивній психотерапії. Визначено, щоб уникнути негативних наслідків, жінки, що зазнали насильства, повинні отримати своєчасну кваліфіковану психологічну допомогу. Ця допомога повинна гарантувати жінці безпеку та, зокрема, адаптивне вираження почуттів.
Посилання
Герман Джудіт. Психологічна травма та шлях до видужання. Наслідки насильства – від знущань у сім’ї до політичного терору. Львів: Видавництво Старого Лева. 2015. 416 с.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19.д (дата звернення 08.01.2023 р.).
Кальницька К. О. Соціально-психологічні технології роботи з жінками-жертвами насильства в сім’ї та чоловіками-кривдниками. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія : Психологічні науки. 2014. Вип. 121. С. 143–148.
Маркова Н. В. Соціальна робота з жертвами насильства на ґрунтігендеру. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія : Педагогічні науки. 2014. № 4. С. 115–125.
Перунова О.С. Юридико-психологічні засади профілактики гендерно обумовленого насильства в органах Національної поліції України : автореф. дис... канд. психол. наук: 08 «Право» за спеціальністю 081 «Право». Київ. 2021.
Сексуальне насильство під час війни: що ми знаємо і як можемо протидіяти? URL: https://genderindetail.org.ua/season-topic/dosvidy-viyny/sexualne-nasylstvo-pid-chas-viyny.html (дата звернення 11.01.2023 р.).
Смук О. Т. Мобінг як наслідок злоякісної агресії. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Педагогіка. Соціальна робота. 2018. Вип. 2. С. 260–264
Синишина В.М. Еутимні техніки як профілактика та антикризова інтервенція у випадку актуальної суїцидальної спрямованості. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2022. Вип. 4. С. 27–32.
Ariadna Capasso, Halyna Skipalska,Urmi Chakrabarti, Sally Guttmacher, Peter Navario and Theresa P. Castillo. Patterns of Gender-Based Violence in Conflict-Affected Ukraine: A Descriptive Analysis of Internally Displaced and Local Women Receiving Psychosocial Services. doi: 10.1177/08862605211063009