ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Анотація

Дана стаття присвячена теоретичному і практичному обґрунтуванню процесу дослідження гендерних особливостей екологічної свідомості молодших школярів, зокрема підходів до його трактування, основних напрямків у формуванні суб’єктивного сприйняття навколишнього середовища, форм прояву екологічної свідомості, її структури та основних компонентів. Характеризується сутність поняття «екологічна свідомість» у психологічній літературі. Наголошується, що екологічна свідомість являє собою відображення людиною способу свого ставлення до природи в формах поняття, судження, закону, теорії, наукової думки та при цьому спрямоване на забезпечення її життєво-необхідних екологічних умов існування, збереження й удосконалення її екологічного простору. Вважається, що засвоєння екологічних знань поєднується із глибокими емоційними переживаннями індивіда, сприяє формуванню й становленню його екологічних переконань, поглядів та уявлень як вирішального компоненту екологічної відповідальності. Тобто, екологічна свідомість визначається як акт свідомості, виражений у поєднанні екологічних знань та відповідних почуттів, коли засвоєні людиною екологічні норми одночасно стають нормами її поведінки у відношенні до природи. Розглянуто особливості розвитку екологічної свідомості учнів початкових класів, яка є певним рівнем свідомості дитини, що містить психічні здатності щодо забезпечення її включення у процес регуляції та саморегуляції діяльності, орієнтації та самоорієнтації в оточуючому просторі, а також оволодіння дитиною соціальними та культурними стереотипами, спрямованими на збереження природного середовища, вивчення природних взаємозв’язків. Проаналізовано роль ґендеру в розвитку екологічної свідомості молодших школярів, який розглядається як соціальний конструкт, що містить ряд параметрів за допомогою яких визначається статус людини у соціумі. Аналізуються методичні основи емпіричного дослідження ґендерних особливостей екологічної свідомості молодших школярів: вивчення ставлення до екологічних проблем, визначення домінуючої установки в ставленні до природи, діагностика рівня розвитку інтенсивності суб’єктивного ставлення до природи непрагматичної модальності та його структури. Даний психодіагностичний комплекс методик відповідає специфіці досліджуваного явища і дозволяє розкрити різноманітні аспекти дослідження ґендерних особливостей екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку. Проаналізовано організацію емпіричного дослідження і результати психодіагностики ґендерних особливостей екологічної свідомості молодших школярів: аналіз особливостей ставлення молодших школярів до екологічних проблем; аналіз домінуючої екологічної установки молодших школярів в ставленні до природи; характеристика компонентів інтенсивності суб’єктивного ставлення молодших школярів до природи.