НАСТІЛЬНІ ІГРИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.29Ключові слова:
саморегуляція, показники саморегуляції, настільні ігри, учні з особливими освітніми потребамиАнотація
У статті досліджується роль настільних ігор як інструмента формування саморегуляції у дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано особливості поняття саморегуляція у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Розглянуто особливості саморегуляції у дітей з особливими освітніми потребами. Представлено інформацію щодо таких показників саморегуляції, як: планування, моделювання, програмування, оцінювання результатів, гнучкість, самостійність. Особлива увага приділяється значенню ігор у розвитку когнітивних, емоційних та соціальних навичок, що є важливими для успішної адаптації таких дітей у суспільстві. Вивчаються переваги використання настільних ігор у навчальному процесі, зокрема їх здатність впливати на покращення концентрації уваги, зниження імпульсивності та розвитку здатності до планування й самоконтролю. Зазначено, що настільні ігри допомагають учням з особливими освітніми потребами розвивати здатність до емоційного саморегулювання, контролювати свої емоційні стани та ефективно взаємодіяти з іншими. Представлено добір настільних ігор, спрямованих на розвиток окремих показників саморегуляції. Проаналізовано особливості проведення корекційних занять з використанням настільних ігор з учнями з порушенням слуху. У констатувальному експерименті проаналізовано результати дітей з порушенням слуху та мовленнєвими порушеннями. Формувальний експеримент було проведено з учнями з порушеннями мовлення. Також було проведено контрольний експеримент. Отримані результати оброблено за допомогою методів математичної статистики. Надається огляд існуючих досліджень, що підтверджують ефективність ігор у формуванні саморегуляції у дітей із різними порушеннями розвитку. На основі аналізу наукових праць авторів пропонується комплексний підхід до використання настільних ігор в інклюзивній освіті, що сприяє розвитку ключових аспектів саморегуляції у дітей з особливими освітніми потребами. Розроблено психолого-педагогічні рекомендації щодо використання настільних ігор на корекційних заняттях із розвитку саморегуляції в роботі з учнями з особливими освітніми потребами.
Посилання
Bandura, A. Self-efficacy : Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review, № 84. 1977. Рр. 191–215.
Ганаба С. О. Філософія дидактики: контексти, стратегії, практики : монографія. Суми : Університетська книга, 2014. 334 с.
Гриньова М. В. Саморегуляція. Навчально-методичний посібник. Полтава: АСМІ, 2008. 268 с.
Дорожко І.І., Малихіна О.Е., Туріщева Л.В. Розвиток «SOFT SKILLS» у підлітків з порушенням слуху. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2024. (1). С. 118–122.
Дорожко І.І., Малихіна О.Е., Туріщева Л.В. Розвиток зв’язного мовлення у детей із ЗПР за допомогою настільних ігор. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2022. (6). С. 59–65.
Каракая Е. Е. Теоретичний аналіз поняття «саморегуляція» в працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Соціально-психологічні технології розвитку особистості: Збірник наукових праць за матеріалами VІ Міжнародної науково-практичної конференції. Херсон, 2021. С. 167–169.
Кириченко Т. В. Психологічний зміст саморегуляції особистості. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки, 2017. № 3 (1). С. 82–87.
Кузікова С. Дослідження саморегуляції психоенергетичних станів особистості в екстремальному середовище. Психологія і особистість, 2021. № 1. С. 94–106.
Zimmerman B. J. Models of Self-Regulated and Academic Achievement. Journal of Educational Psychology. Vol. 81. № 3. 1989. Pp. 329–333.