ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ДОСЛІДЖЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Автор(и)

  • А. В. Курова

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.9

Ключові слова:

технологія, технологічний підхід, онтогенетична рефлексія, емоції, психологічне здоров’я, молодь

Анотація

У статті актуалізується проблема здоров’язбережувальних технологій та їхньої реалізації в різних сферах життєдіяльності. Необхідність звернення до парадигми психологічного здоров’я підтверджується навантаженнями на психологічний та фізичний стан громадян в зонах проведення бойових дій, перебування громадян в окупації або прифронтовій зоні, коли поряд з фізичними стражданнями, люди переживають психологічну незахищеність та небезпека, нервово-психічну та емоційну нестабільність, зниження загальної життєстійкості та ін. Саме технологічний підхід є інноваційний інструментом переживання невизначеної соціальної або індивідуальної ситуації. Технологія в галузі соціальної психології розглядається як особлива категорія діяльнісного підходу, завдяки якій збереження психологічного здоров’я молоді в умовах невизначеності стає можливим через визначення особливостей: самого суб'єкта, мети, процесуальних особливостей, засобів та способів досягнення мети, отриманих результатів та ін. Технологізація процесу збереження психологічного здоров’я можлива за рахунок залучення деяких особистісних феноменів, зокрема, онтогенетичної рефлексії та емоційних фонів, на тлі яких вона реалізується, які, як частина цієї технології, допомагають відповісти на питання щодо способу досягнення певної мети з залученням аналізу попереднього досвіду. Тобто, онтогенетична рефлексія може не тільки уточнювати мету, але й визначати зміст технології збереження психологічного здоров’я в умовах невизначеності. Емпіричним шляхом встановлено, що переживання радості позитивно впливає на показники онтогенетичної рефлексії та створює умови для активного використання цих закономірностей у розробці здоров’язбережувальних технологій в корекційній роботі з молоддю, тоді як переживання емоції суму та страху впливає негативно, гальмує адекватність поведінки в ситуації невизначеності.

Посилання

Артюшина М.В. Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності: автореф. дис. … .доктора пед.. наук.: спец. 13.00.04. – «Теорія і методика професійної освіти». К. : НПУ, 2011. 43 с.

Вербицький О.О. Педагогічні технології та якість освіти. Система забезпечення якості в дистанційній освіті. 2000. № 1. С. 120-134.

Гіденс Е. Наслідки модерніті. Нова постіндустріальна хвиля на Заході. К. : Либідь, 2009. С. 101–123.

Горностай П.П. Життєві ролі та життєтворчість. Наукові студії з соціальної та політичної психології. 2002. № 5. С. 81-91.

Дерябін В.С. Почуття, потяги та емоції: про психологію, психопатологію та фізіологію емоцій. К. : Наукова думка, 2018. 254 с.

Дьюї Дж. Психологія та педагогіка мислення. К. : Наукова думка, 2008. 167 с.

Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник К. : Контекст, 2000. С. 14-22 [Електронна бібліотека]. Режим доступу: http://library.rehab.org.ua/ukrainian/logop/erm.

Кригер Є. Е. Ситуації невизначеності та проблемні ситуації: спільне та особливе. Сучасні проблеми науки та освіти. 2014. № 2. URL: http:// www.science-education.ru/ru/article/view?id= 12030.

Новіков А.М. Методологія освіти. К. : Либідь, 2012. 320 с.

Подшивалкіна В.І. Соціальні технології: проблеми, теорії та практики. К., 2007. 357 с.

Семенов І. М., Савенкова І. О. Рефлексивно-психологічні аспекти розвитку та професійного самовизначення особистості. Світ психології. 2007. № 2. С. 203–217.

Титаренко Т. Постмодерні концептуалізації понять «особистість» та «життєвий шлях». Психологія і суспільство : український науково-економічний та соціально-психологічний часопис. Тернопіль, 2009. № 4. С. 83-96.

Черноіваненко В.Д. Проблема конструювання картини світу особистості в контексті технологічного підходу. Наука і освіта. 2012. № 6. С. 11-15.

Ямницький В. Системний аналіз феномена життєтворчості особистості. Психологія і суспільство: український науково-економічний та соціально-психологічний часопис. Тернопіль, 2009. № 4. С. 145-152.

Bennett N., Herold D. M., Ashford S. J. The effects of tolerance for ambiguity on feed back-seeking behavior. Journal of Occupational Psychology. 1990. Vol. 63. P. 343–348.

Greeson J. K., Foster Р. Youth and the transition to adulthood. The theoretical and conceptual basis for natural mentoring. Youth & Society. 2013. March. P. 40–51.

Kahn R. L., Wolfe D. M., Quinn R. P., Snoek J. D. Organizational stress: Studies in role conflict and ambiguity. N. Y.: John Wiley & Sons, Inc., 2004. 345 р.

Kahneman, D., & Tversky, A. Prospect theory: An analysis of decisionunderrisk. Econometrica, 1979. 291 р.

Nora S., Minc А. The Computerisation of Society. A Report to the President of France. Cambridge, L., 1980. 286 p.

Pourtois G., Vuilleumier P. Dynamicsof emotional effects on spatial attention in the human visual cortex. Progress in Brain Research. 2006. V.156. Р. 67-91.

Frymier A.B. A model of immediacy in the classroom. Communication Quarterly, 1994. Vol. 41. Р. 454–464.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-09-12

Як цитувати

Курова, А. В. (2022). ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД В ДОСЛІДЖЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 46-50. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.9

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають