TECHNOLOGICAL APPROACH IN THE RESEARCH OF THE PSYCHOLOGICAL HEALTH OF YOUTH IN CONDITIONS OF UNCERTAINTY
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.2.9Keywords:
technology, technological approach, ontogenetic reflection, emotions, psychological health, youthAbstract
The article updates the problem of health-saving technologies and their implementation in various spheres of life. The need to turn to the paradigm of psychological health is confirmed by the stress on the psychological and physical state of citizens in war zones, the stay of citizens in the occupation or the front-line zone, when, along with physical suffering, people experience psychological insecurity and danger, neuropsychological and emotional instability, decrease in general vitality, etc. It is the technological approach that is an innovative tool for experiencing an uncertain social or individual situation. Technology in the field of social psychology is considered as a special category of activity approach, thanks to which the preservation of the psychological health of young people in conditions of uncertainty becomes possible through the definition of features: the subject itself, the goal, procedural features, means and methods of achieving the goal, obtained results, etc. Technologization of the process of preserving psychological health is possible due to the involvement of some personal phenomena, in particular, ontogenetic reflection and emotional backgrounds against which it is implemented, which, as part of this technology, help to answer questions about how to achieve a certain goal with the involvement of the analysis of previous experience . That is, ontogenetic reflection can not only clarify the goal, but also determine the content of the technology of preserving psychological health in conditions of uncertainty. Empirically, it was established that the experience of joy has a positive effect on the indicators of ontogenetic reflection and creates conditions for the active use of these laws in the development of health-saving technologies in correctional work with young people, while the experience of sadness and fear has a negative effect and inhibits the adequacy of behavior in a situation of uncertainty.
References
Артюшина М.В. Психолого-педагогічні засади підготовки студентів економічних спеціальностей до інноваційної діяльності: автореф. дис. … .доктора пед.. наук.: спец. 13.00.04. – «Теорія і методика професійної освіти». К. : НПУ, 2011. 43 с.
Вербицький О.О. Педагогічні технології та якість освіти. Система забезпечення якості в дистанційній освіті. 2000. № 1. С. 120-134.
Гіденс Е. Наслідки модерніті. Нова постіндустріальна хвиля на Заході. К. : Либідь, 2009. С. 101–123.
Горностай П.П. Життєві ролі та життєтворчість. Наукові студії з соціальної та політичної психології. 2002. № 5. С. 81-91.
Дерябін В.С. Почуття, потяги та емоції: про психологію, психопатологію та фізіологію емоцій. К. : Наукова думка, 2018. 254 с.
Дьюї Дж. Психологія та педагогіка мислення. К. : Наукова думка, 2008. 167 с.
Єрмаков І. Педагогіка життєтворчості: орієнтири для ХХІ століття. Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник К. : Контекст, 2000. С. 14-22 [Електронна бібліотека]. Режим доступу: http://library.rehab.org.ua/ukrainian/logop/erm.
Кригер Є. Е. Ситуації невизначеності та проблемні ситуації: спільне та особливе. Сучасні проблеми науки та освіти. 2014. № 2. URL: http:// www.science-education.ru/ru/article/view?id= 12030.
Новіков А.М. Методологія освіти. К. : Либідь, 2012. 320 с.
Подшивалкіна В.І. Соціальні технології: проблеми, теорії та практики. К., 2007. 357 с.
Семенов І. М., Савенкова І. О. Рефлексивно-психологічні аспекти розвитку та професійного самовизначення особистості. Світ психології. 2007. № 2. С. 203–217.
Титаренко Т. Постмодерні концептуалізації понять «особистість» та «життєвий шлях». Психологія і суспільство : український науково-економічний та соціально-психологічний часопис. Тернопіль, 2009. № 4. С. 83-96.
Черноіваненко В.Д. Проблема конструювання картини світу особистості в контексті технологічного підходу. Наука і освіта. 2012. № 6. С. 11-15.
Ямницький В. Системний аналіз феномена життєтворчості особистості. Психологія і суспільство: український науково-економічний та соціально-психологічний часопис. Тернопіль, 2009. № 4. С. 145-152.
Bennett N., Herold D. M., Ashford S. J. The effects of tolerance for ambiguity on feed back-seeking behavior. Journal of Occupational Psychology. 1990. Vol. 63. P. 343–348.
Greeson J. K., Foster Р. Youth and the transition to adulthood. The theoretical and conceptual basis for natural mentoring. Youth & Society. 2013. March. P. 40–51.
Kahn R. L., Wolfe D. M., Quinn R. P., Snoek J. D. Organizational stress: Studies in role conflict and ambiguity. N. Y.: John Wiley & Sons, Inc., 2004. 345 р.
Kahneman, D., & Tversky, A. Prospect theory: An analysis of decisionunderrisk. Econometrica, 1979. 291 р.
Nora S., Minc А. The Computerisation of Society. A Report to the President of France. Cambridge, L., 1980. 286 p.
Pourtois G., Vuilleumier P. Dynamicsof emotional effects on spatial attention in the human visual cortex. Progress in Brain Research. 2006. V.156. Р. 67-91.
Frymier A.B. A model of immediacy in the classroom. Communication Quarterly, 1994. Vol. 41. Р. 454–464.
