ОПТИМІЗМ ТА ПЕСИМІЗМ ЯК ОСОБИСТІСНІ ПРЕДИКТОРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.5Ключові слова:
оптимізм, песимізм, активність, психологічне здоров’я, молодь, особистісний компонент, поведінковий компонентАнотація
У статті актуалізується проблема необхідності дослідження оптимізму-песимізму як суб’єктивних предикторів психологічного здоров’я сучасної молоді. установка на переживання життєвих труднощів та соціально-економічних проблем під час війни є одним із важливих аспектів здоров’я громадян України. Науково-практичний інтерес до проблеми оптимізму та песимізму як важливих суб’єктивних предикторів психологічного здоров’я української молоді в сучасних умовах визначається їх важливою роллю в забезпеченні життєстійкості нації у скрутних, екстремальних умовах життя. Оптимістичні риси особистості можна вважати елементами її ресурсної сфери, які на поведінковому рівні розгортаються у вигляді когнітивно-вольових та практичних дій, спрямованих на переживання ситуації невизначеності, її успішне долання та особистісних очікувань від майбутнього в цілому. Важливо, що справжній оптимізм передбачає активну реалізацію позиції особистості. В проблемному полі багатьох досліджень залишаються питання щодо зв’язків оптимізму та песимізму іншими особливостями особистості, які комплексно можуть впливати на формування психологічного здоров’я різних молоді. Емпірично підтверджено, що такі важливі показники локусу контролю, як загальна інтернальність, інтернальність в сфері сімейних відношень та інтернальність у сфері виробничих стосунків негативно корелюють з показником песимізму, а загальний показник інтернального локусу контролю позитивно пов’язаний з показником активності особистості. Природна активність оптимістично спрямованої особистості підтримує її здатність нести відповідальність за події, що відбуваються в її житті, при цьому спираючись на існуючий запас енергії та власну ресурсність щодо долання ситуації невизначеності, не застосовуючи при цьому свій репертуар механізмів психологічного захисту. Оптимізм як диспозиційна характеристика особистості підтримує її життєстійкість та загальний позитивний образ світу, до дозволяє вважати її однією з важливих детермінант психологічного здоров’я.
Посилання
Аргайл М. Психологія щастя. К.: Либідь, 2015. 254 с.
Мечников І.І. Етюди оптимізма. Одеса.: Черкасов, 2009. 123 с.
Помиткіна Л.В. Стратегічні рішення студентської молоді: визначення власної життєвої позиції. Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія. 2014. №5(1). С. 106–112.
Саїдов Н. Оптимізм як складова особливість зрілого віку. Збірник наукових праць Проблеми сучасної психології. 2019. №28. С. 21–34.
Терещенко А. Дослідження зв’язку між диспозиційним оптимізмом і копінг-стратегіями поведінки у студентів. Збірник наукових праць Проблеми сучасної психології. 2019. № 25. С. 98–102.
Armbruster D., Pieper L., Klotsche J., Hoyer J. Predictions get tougher in older individuals: alongitudinal study of optimism, pessimism and depression. Social psychiatry and psychiatric epidemiology. 2015. Vol. 50 (1) Pp. 153–163.
Bandura A. Self-efficacy: The exercise of control. New York: Freeman, 1997.
Carver Ch., Scheier M., Segerstrom S. Optimism. Clinical psychology review. 2010. 30. Pp. 879–89. 10.1016/j.cpr.2010.01.00
Duy B., Yıldız M. The Mediating Role of Self-Esteem in the Relationship Between Optimism and Subjective Well-Being. Current Psychology. 2017. 36(3). Pp. 410–416. 10.1007/s12144-017- 9698-1.
Lau S., Naujokat M., Kubiak Th. Affective consequences of optimism and pessimism in the face of failure: Evidence of a moderation by attribution. Personality and Individual Differences. 2015. 83. Pp. 154–157.
Marshall G.N., Wortman C.B., Kusulas J.W., Hervig L.K., Vickers R.R. Distinguishing optimism frompessimism: Relations to fundamental dimensions of mood and personality. Journal of Personality and Social Psychology, 1992, 62(6), 1067–1074.
Norem, J.K. The Positive Power of Negative Thinking: Using Defensive. Pessimism to Harness Anxiety and Perform at Your Peak. New York: Basic Books. 2002. 248 p.
Oriol X., Miranda R., Bazán C. and Benavente E. Distinct Routes to Understand the Relationship Between Dispositional Optimism and Life Satisfaction: Self-Control and Grit, Positive Affect, Gratitude, and Meaning in Life. Frontiers in Psychology. 2020. 11. P. 907.
Palgi Y. The relationships between daily optimism, daily pessimism, and affect differ in young and old age. Personal and Individual differences. 2011. Vol. 50. No 8. Pp. 1294–1299.
Peterson, K.C. Explanatory style and academic performance among university freshmen. Journal of Personality and Social Psychology. 2001. Vol. 53. P. 603–607.
Robinson-Whelen S., Kim C., MacCallum R.C., Kiecolt-Glaser J.K. Distinguishing optimism frompessimism in older adults: Is it more important to be optimistic or not to be pessimistic? Journal of Personality and Social Psychology, 1997, 73(6), 1345–1353.
Scheier M.F Distinguishing optimism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, and self-esteem): A reevaluation of the Life Orientation Test / M.F. Scheier, C.S. Carver, M.W. Bridges. Journal of Personality and Social Psychology. 1999. Vol. 67. P. 1063–1078.
Seligman M.E.P., Reivich K., Jaycox L., Gillham J. The optimistic child: Proven program to safeguardchildren from depression and build lifelong resilience. New York: Harper Perennial, 1996.
Сheier M.F., Bridges M.W. Distinguishing optimism from neuroticism (and trait anxiety, self-mastery, andself-esteem): A re-evaluation of the Life Orientation Test. Journal of Personality and Social Psychology,1994, 67(6), 1063–1078.
Scheier M.F., Carver C.S. Effects of optimism on psychological and physical well-being: theoretical overview and empirical update. Cognitive Therapy and Research, 1992, 16(2), 201–228.
Smith T.W., Pope M.K., Rhodewalt F., Poulton J.L. Optimism, neuroticism, coping, and symptom reports:An alternative interpretation of the Life Orientation Test. Journal of Personality and Social Psychology,1989, 56(4), 640–648.
Thompson S.C. The role of personal control in adaptive functioning. In: C.R. Snyder, S.J. Lopez (Eds.), Handbook of positive psychology. NewYork: Oxford University Press, 2002. pp. 202–213.
Hanssen М.М., Vancleef L.M.G., Vlaeyen J.W.S., Hayes A.F., Schouten E.G.W., Peters M.L. Optimism, Motivational Coping and Well-being: Evidence Supporting the Importance of Flexible Goal Adjustment. Journal of Happiness Studies. 2015. 16. Рp. 1525–1537.
