ОСОБЛИВОСТІ ВИДІЛЕННЯ КОМПОНЕНТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.4.3Ключові слова:
психологічне здоров’я, психологічне нездоров’я, молодь, особистісний компонент, афективний компонент, поведінковий компонент.Анотація
У статті актуалізується проблема необхідності виділення основних компонентів психологічного здоров’я молоді та укладення з їхнім урахуванням емпіричних груп. Технології дослідження, збереження та підтримки психологічного здоров’я громадян України набувають особливого звучання, оскільки від наслідків російської агресії люди не тільки гинуть фізично, але й страждають психологічно: мирні жителі, діти, велика кількість населення покидають свої домівки, стають вимушеними переселенцями, руйнується сформована за роки нашої незалежності соціально- економічна інфраструктура, змінюються навички повсякденного життя. Тому в період війни з росією активізується важливий пласт соціальної роботи – надання психологічної допомоги особам з посттравматичними стресами, їхнім родичам та близьким. Ось чому українська психологічна наука має встигати за запитами суспільства, активно розробляти та впроваджувати у практику інноваційні підходи та галузі, до яких і відноситься проблема психологічного здоров’я молоді, які в подальшому будуть відбудовувати нашу державу. В українській та зарубіжній психології цей напрямок розвивається дуже активно, виділяються основні групи чинників, пов’язаних з психологічним здоров’ям. Це важливо, оскільки на думку вітчизняних вчених втрата особистістю психологічного здоров’я суттєво впливає на якість життя та знижує ефективність діяльності. За результатами теоретичного аналізу науково-психологічної зарубіжної та вітчизняної літератури, контент-аналізу та експертних оцінок (експертами виступали провідні психологи) був укладений перелік змістовних компонентів психологічного здоров’я студентської молоді, до якого увійшли показники, представлені: особистісною, афективною та поведінковою компонентами. Особистісний компонент психологічного здоров’я молоді містить суб’єктивне оцінювання власного психологічного здоров’я, самооцінку; локус контролю; афективний компонент психологічного здоров’я молоді містить психологічне благополуччя, оптимізм та активність; поведінковий компонент психологічного здоров’я молоді містить елементи психологічного захисту. Емпіричним шляхом було виділено три групи респондентів: психологічно здорових, психологічно нездорових та група з середніми значеннями. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у змістовному наповненні кожної з виділених груп психологічного здоров’я/психологічного нездоров’я молоді.
Посилання
Алещенко В.І., Сафін, О.Д., Потапчук Є.М. Організація забезпечення збереження психічного здоров’я військовослужбовців. Київ: ВІКНУ. 2017. 254 с.
Альошичева А.В. Обгрунтування умов збереження психічного здоров’я спортсменів. Проблеми сучасної психології. 2013. Випуск 20. С. 31-41.
Білозерська С. Психічне здоров’я педагога як умова ефективної професійної діяльності. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві. Збірник тез II Всеукр. наук.-практ. конф. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ. 2017. С. 33-39.
Волков Д., Черних О. Збереження психічного здоров’я військовослужбовців як соціально-психологічна проблема. Грааль науки. 2021. № 9. С. 382-386.
Долженко О. С. Вимоги до якостей особистості працівників ОВС, які здійснюють службу в екстремальних умовах: Збірник наукових праць. Проблеми екстремальної та кризової психології. Вип. 5. Харків: УЦЗУ, 2008. С. 49-54.
Павлик Н. Психологічне здоров’я як передумова конструктивного особистісного розвитку педагога. Психологічне здоров’я. 2020. № 2(5). С. 83-109.
Штифурак В.С., Шпортун О.М. Феноменологія, практика та корекція психологічного здоров’я особистості: монографія. Вінниця. 2019. 331с.
Ярема Н.Ю. Психологічне здоров’я особистості. Юридична психологія. 2015. №2. С. 106-113.
Becker M., Diamond R., Sainfort F. A new patient focused index for measuring quality of life in person with severe and persistent mental illness. Qual. Life Res. 2003.Vol. 2. P. 239–251
Ellis A., Dryden W. The Practice of Rational-Emotive Therapy. N.Y.: Spinger Publishing Company, 1987. Р. 18-20
Scanlan T.K., Stein G.L. An in-depth study of former elite figure skaters. Part 3. Sources of stress. Journal of Sport Exercise Psychology. 2001. Vol. 13 (2). P. 103-120
Gould D., Udry E. Psychologicall skills for enhancing performance: Arousal regulation strategies. Medicine and Science in Sport and Exercise. 1994. No 26. P. 478-485.
Hardy L. A catastrophe model of performance in sport. Chichester. England: Wiley, 2000. P. 81-106.
Willis J.D., Campbell L.F. Exercise psychology. IL: Human Kinetics, 2002. 241 p.