ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА КОНФЛІКТНУ ПОВЕДІНКУ ПІДЛІТКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.17Ключові слова:
підлітковий вік, самооцінка, конфліктна поведінка, вплив, особистістьАнотація
У статті розглянуто проблему впливу самооцінки на конфліктну поведінку підлітків. З’ясовано, що особливо актуальною така проблема є у підлітковому віці, який є складним етапом переходу від дитинства до дорослості, що супроводжується наростанням внутрішніх суперечностей розвитку та напруженості міжособистісної взаємодії з однолітками, дорослими та батьками. Відзначено, що проблема конфліктів є фундаментальною для психологічної науки. У багатьох теоретичних підходах психологічні конфлікти, їхній характер та зміст стають основою пояснювальних моделей особистості. Суперечності, конфлікти, кризи, які переживає людина, є джерелом розвитку особистості. Вони визначають конструктивний або деструктивний життєвий сценарій особистості. Визначено, що на виникнення конфліктів може впливати безліч факторів, одним із таких є самооцінка особистості. Незважаючи на велику кількість досліджень, проблема впливу самооцінки на конфліктну поведінку повністю не вивчена, що робить актуальним це дослідження. Представлено та проаналізовано результати емпіричного дослідження впливу самооцінки на конфліктну поведінку підлітків з подальшою статистичною обробкою даних. Під час дослідження використано методи математичної статистики (кореляційний аналіз за Пірсоном) та такі психодіагностичні методики, як: методика «Конфліктна особистість» (В.П. Пугачов), методика «Самооцінка конфліктності» (В.Ф. Ряховський), методика оцінки способів реагування у конфліктах (К.Н. Томас), методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн, методика на визначення рівня самооцінки С.В. Ковальова, методика на визначення рівня самооцінки Г.Н. Казанцевої. За результатами емпіричного дослідження та кореляційного аналізу визначено, що самооцінка може бути взаємопов’язана із конфліктною поведінкою особистості. Таким чином, чим вищий рівень самооцінки, тим більше схильна особистість до конфліктної поведінки та суперництва у разі виходу з конфлікту. Отже, якщо фіксується низький рівень самооцінки, то особистість меншою мірою може бути конфліктна, у разі виходу із конфліктних ситуацій вибиратиме такі стратегії, як співпраця, компроміс, уникнення та пристосування. На підставі отриманих даних зроблено висновок про необхідність подальших досліджень, спрямованих на дослідження різних детермінант впливу на конфліктну поведінку підлітків з метою глибшого аналізу порушеної проблематики.
Посилання
Апішева А.Ш. Проблема конфліктних стосунків сучасних підлітків та юнаків з батьками. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка : збірник наукових праць. 2012. № 2(35). С. 117–125.
Ганеева А.А., Гайнуллина А.В. Конфликтные ситуации подростков, зависящие от личностных особенностей. Известия Самарского научного центра РАН. 2013. Т. 15. № 2–4. С. 961–963.
Любушкина Л.А. Педагогические подходы к разрешению межличностного конфликта в подростковом возрасте. Самарский научный вестник. 2014. № 1(6). С. 69–71.
Николаева А.А., Субботина С.Н. Профилактика межличностных конфликтов подростков в образовательной среде. Казанский педагогический журнал. 2019. № 3(134). С. 132–138.
Чайковська О.М. Психологія підліткової конфліктності : навчальний посібник. МОН України. Кам’янець-Подільський : Медобори, 2016. 126 с.
Яновська Т.А. Взаємозв’язок прояву психологічного конфлікту з емоційною сферою підлітків. Young Scientist. 2015. № 2(17). С. 235–238.