СУБ’ЄКТИВНЄ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВІРУЮЧИХ ОСІБ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ПСИХОЛОГІЮ

Анотація

В статті окреслено основні аспекти проблеми суб’єктивного благополуччя віруючих осіб, що вивчають психологію. Наведено теоретичні підходи та розуміння суб’єктивного благополуччя у психології. Констатовано, що дослідження теми має теоретичне та практичне значення. Дослідження суб’єктивного благополуччя є віруючих осіб, що вивчають психологію є запорукою збереження психічного здоров’я і адаптації до складних умов життєдіяльності. «Закрита» українська культура ще тривалий проміжок часу впливатиме на усвідомлення українцями необхідності психологічного супроводу їх якісного життя. Адже, кожен із нас – сам собі психолог. Іноді таку функцію виконують наші друзі, близьке оточення, а у релігійних осіб – наставник, священнослужитель, пастор. Проте, якщо об’єднати зусилля наукової, життєвої психології, релігії, можна отримати набір засобів для щасливого життя особи у соціумі. Глибоке розуміння суб’єктивного благополуччя віруючих осіб, що пізнають закономірності психологічної науки нададуть широкі можливості не тільки змінювати негативні психічні стани, але й підвищувати рівень щастя та задоволеність життям, дозволять попереджувати самогубства, сприятимуть саморозвитку, самоосвіті, самовдосконаленню. Дослідження та оцінка суб’єктивного благополуччя віруючих осіб, що вивчають психологію є чисто «суб’єктивними», базуються на власних переживаннях і оцінках конкретної особи. Суб’єктивне благополуччя віруючих осіб, що вивчають психологію може формуватись дією різноманітних факторів: задоволення від особистих та професійних досягнень, якість соціальних відносин, рівень самореалізації, здоров’я, економічна стабільність, освіта, віра, духовний потенціал, знання власних психологічних особливостей. Вагомим елементом у дослідженні суб’єктивного благополуччя віруючих осіб що вивчають психологію є віра як акт особистої довіри Богові та відданості. В емпіричному дослідженні брали участь 100 осіб, що вивчають психологію. Більшість з них, а саме 95% – особи, які сповідують християнство та вірять в Бога. Виявлено, що вивчення психології і віра тісно корелюють і визначають суб’єктивне благополуччя досліджуваних осіб (86% жінок, 14% опитаних чоловіків, які вивчають психологію є представниками різних вікових когорт). До 50-ти років вони є більш зацікавленими у вивченні психології, а після 50-ти – зацікавленість згасає, виникають мотиви віри та духовності. Віра в себе та «вищий духовний абсолют», методичний та методологічний арсенал психології допомагають віруючим людям творити власний життєвий проєкт та визначають їх суб’єктивне благополуччя та щастя жити. Слід констатувати: середній показник індексу задоволеності життям у віруючих осіб, що вивчають психологію, дорівнює 29,32 (високий рівень задоволеності життям). Згідно зі шкалою інтерпретації результатів, середній показник психологічного благополуччя дорівнює 317 (показник середнього рівня благополуччя).